Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
місто Київ
справа № 161/2071/16-ц
провадження № 61-6424св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - О. В. Ступак,
суддів: Карпенко С. О., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" на рішення Апеляційного суду Волинської області від 13 травня 2016 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Стрільчука В. А., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (далі - ТОВ "ДІЄСА") із позовом про захист прав споживача, в якому просив розірвати договір купівлі-продажу товару від 07 грудня 2014 року; стягнути з ТОВ "ДІЄСА" на його користь грошові кошти в сумі 3 399, 00 грн за неякісний товар; стягнути з ТОВ "ДІЄСА" на його користь 3 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 07 грудня 2014 року у магазині "Ельдорадо", що належить відповідачу, придбаний планшет Fone Pad TM "Asus" К012, вартістю 2 399, 90 грн. Гарантійний термін товару становив один рік. В період гарантійного строку планшет пʼять разів виходив з ладу та був зданий до авторизованого сервісного центру для проведення ремонту. Після неодноразового сервісного ремонту планшет визнаний непридатним до ремонту. За результатами розгляду звернення позивача йому видано довідку сервісного центру від 17 грудня 2015 року про неможливість проведення ремонту в термін, встановлений законодавством. Керуючись нормами статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів", 22 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до магазину "Ельдорадо" в м. Луцьку з письмовою заявою, в якій просив розірвати договір купівлі-продажу товару та повернути йому кошти, оскільки товар не підлягає ремонту. До заяви долучено всі необхідні документи. Також позивач порушив питання перерахунку вартості товару, оскільки станом на день звернення такий же товар на сайті інтернет-магазину відповідача коштував 2 951, 00 грн, а ціна на аналогічні моделі зросла майже у два рази. Станом на 18 лютого 2016 року аналогічні моделі в магазинах відсутні, так як зняті з виробництва. Тому ним проведено аналогію по ціні товару аналогічного на сайті інтернет-магазину "Ельдорадо", де товар з аналогічними характеристиками вартує 3 399, 00 грн. У звʼязку з тим, що його вимоги відповідачем не були задоволені він звернувся до Інспекції з захисту прав споживачів у Волинській області з відповідним зверненням. За результатами його звернення було проведено перевірку. Зазначав, що внаслідок порушення його прав відповідач завдав йому моральну шкоду, яку він оцінює у 3 000, 00 грн. Моральна шкода виразилася у душевних стражданнях, які він зазнав у звʼязку з протиправною поведінкою щодо нього, відповідач грубо ігнорував його та наводив свої доводи з метою неповернення грошей, сплачених за товар. Зазначені факти порушували його честь та гідність, оскільки він, відстоюючи свої права на повернення коштів, в розмові з представниками магазину неодноразово стикався з лукавістю працівників, які свідомо не мали наміру керуватися законодавством та повернути кошти.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2016 року у складі судді Рудської С. М. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу товару від 07 грудня 2014 року та стягнення на його користь грошових коштів за неякісний товар, проте ОСОБА_2 не є стороною цього договору купівлі-продажу, а тому не має права вимоги щодо розірвання договору, а також щодо стягнення на його користь грошових коштів, сплачених за товар іншою особою. Належних та допустимих доказів того, що він має право вимагати розірвання договору та що за товар були сплачені належні йому грошові кошти, позивачем ОСОБА_2 суду не надано.
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 13 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Розірвано усний договір купівлі-продажу планшета Fone Pad TM "Asus" K012 (с/н EA0KBC232201) від 07 грудня 2014 року; стягнуто з ТОВ "ДІЄСА" на користь ОСОБА_2 3 399, 00 грн; стягнуто з ТОВ "ДІЄСА" на користь ОСОБА_2 300, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, посилався на те, що ОСОБА_3 кошти для придбання планшета у повному обсязі сплачені банком. Представник відповідача цю обставину не заперечував, зазначаючи про те, що особисто зʼясовував цю обставину у банку. Беручи до уваги викладене, пояснення представника відповідача, що договір купівлі-продажу планшета Fone Pad TM "Asus" К012 укладений в усній формі, зважаючи на те, що у позивача ОСОБА_2, знаходяться оригінали фіскального чека та гарантійний талон на придбаний товар, колегія суддів дійшла висновку, що саме ОСОБА_2 є споживачем, який придбав та використовував планшет Fone Pad TM "Asus" К012.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "ДІЄСА" просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не врахував, що товар придбано у кредит ОСОБА_3, а тому відповідач не мав можливості виконати вимоги ОСОБА_2, оскільки він не є споживачем у цих правовідносинах.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 26 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.