1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


03 квітня 2019 року

м. Київ


справа № 686/12265/16-ц

провадження № 61-20604св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг", ОСОБА_2,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр",


розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року у складі судді: Логінової С. М. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Пастощука М. М.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог


У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг", ОСОБА_2, третя особа - ТОВ "Октант-Центр", про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги.


Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ "ВТБ Банк" було укладено кредитний договір № 25.89/08-CК, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 3 979 000 грн зі строком повернення до 30 листопада 2009 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,5% річних.


Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Октант-центр", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. 18 серпня 2014 року ПАТ "ВТБ Банк" було подано заяву про визнання його вимог до боржника і включення в реєстр вимог кредиторів до ТОВ "Октант-центр", у тому числі й грошові вимоги по кредитному договору, який був укладений між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 у сумі 14 296 956,26 грн.


У межах розгляду господарської справи позивачу стало відомо, що ПАТ "ВТБ Банк", який є кредитором ТОВ "Октант-центр", а вимоги банку, забезпечені заставою, після порушення справи про банкрутство, на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобовʼязань, відступив ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" право вимоги грошових зобовʼязань за кредитним договором № 26 від 24 грудня 2015 року. Крім відступлення права вимоги за основним зобовʼязанням ПАТ "ВТБ Банк" відступило ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" права вимоги за договорами іпотеки. Того ж дня ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" відступило право вимоги до ТОВ "Октант-центр" ОСОБА_2 згідно договорів про відступлення права вимоги грошових зобовʼязань за кредитним договором № 26 та договорами іпотеки.


Позивач зазначав, що договір про відступлення права вимоги грошових зобовʼязань за кредитним договором № 26 від 24 грудня 2015 року та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24 грудня 2015 року, укладені між відповідачами, суперечать закону, а саме статтям 1077, 1078, 1079, 203, 215 ЦК України, статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статтям 3, 18, 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки за своєю природою договір від 24 грудня 2015 року про відступлення права вимоги грошових зобовʼязань за кредитним договором №26 є договором факторингу, а тому, фізична особа, яка не є субʼєктом підприємницької діяльності, не може бути стороною договору факторингу. Всупереч договору ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" не повідомило боржника про відступлення права вимоги за іпотечними договорами новому кредитору у строк, передбачений договором про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24 грудня 2015 року.


Наслідком цих дій стало незаконне звернення стягнення на майно боржника шляхом реєстрації права власності на нього за ОСОБА_2 після порушення справи про банкрутство боржника. Крім того такий вид господарської діяльності, як надання фінансових послуг, підлягає ліцензуванню.


ОСОБА_1 просив суд:

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги грошових зобовʼязань за кредитним договором № 26 від 24 грудня 2015 року, укладений між ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та ОСОБА_2;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24 грудня 2015 року, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 2274.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.


Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів щодо порушення його прав.


Аргументи учасників справи


У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове про задоволення позову. При цьому посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення субʼєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. ОСОБА_1 вказує, що оспорюванні договори не відповідають вимогам законодавства України, а тому можуть бути визнані недійсними за його позовом.


Договір про відступлення права вимоги грошових зобовʼязань за кредитним договором № 26 від 24 грудня 2015 року містить ознаки договору факторингу. Зокрема, договором передбачено, що первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Тобто за умовами договору фактично відбулось фінансування однією особою іншої за рахунок передачі останній грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника). ОСОБА_2 сплатив ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" 4 005 000 грн - плату за договором, при тому, що загальний розмір заборгованості боржника станом на день підписання договору визначений у розмірі 23 066 082,66 грн.


Вказує, що згідно статті 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. ОСОБА_2 не є субʼєктом підприємницької діяльності, ні юридичною особою, не включений до державного реєстру фінансових установ. Після укладення договору відбулась і заміна сторони за кредитним договором, укладеним між апелянтом та ПАТ "ВТБ Банк", всупереч тому, що кредитодавцем може бути лише банк або інша фінансова установа, а не фізична особа.


У червні 2017 року ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що підстави для задоволення позову відсутні.


У червні 2017 року ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що звернення стягнення на ЗАТ "Октант" не порушу права та інтереси позивача.


................
Перейти до повного тексту