ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/436/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Селянського (фермерського) господарства "Юлія" - не зʼявився,
Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - не зʼявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Юлія"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 (у складі колегії суддів: Чередко А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.)
у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Юлія"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання договору оренди поновленим,
ВСТАНОВИВ:
Селянське (фермерське) господарство "Юлія" (далі - СФГ "Юлія") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області) про визнання договору оренди землі кадастровий номер 2324288200:20:014:0030 від 26.10.2007 поновленим на той самий строк на тих же умовах (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.12.2017).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після закінчення строку дії договору визнання договору оренди землі від 26.10.2007 позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, сплачує орендну плату, в той час як відповідач протягом одного місяця після закінчення строку дії вказаного договору не повідомляв орендаря про заперечення у поновленні договору оренди, що свідчить про те, що спірний договір є поновленим на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 позов задоволено. Визнано договір оренди землі від 26.10.2007, зареєстрований у Пологівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 31.03.2008 за №040827600079, поновленим на той самий строк, на тих самих умовах.
Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що оскільки позивач продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 26.10.2007 та належно виконує свої обовʼязки за договором, а відповідач не надав доказів заперечення щодо поновлення вказаного договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, наявні підстави для визнання такого договору поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 закону України "Про оренду землі".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було дотримано визначеної ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедури для поновлення договору, оскільки між сторонами не була укладена додаткова угода (як це передбачено ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") про поновлення договору оренди на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також відсутні докази, які б підтверджували звернення позивача (орендаря) до відповідача (орендодавця) з пропозицією поновити дію спірного договору оренди землі, з наданням проекту відповідної додаткової угоди, з підстав продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а саме про визнання поновленим договору оренди землі без визнання укладеним такого договору у відповідній редакції, який не призведе до поновлення права, оскільки виходячи з приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" обовʼязковою умовою для поновлення договору оренди землі є укладення між сторонами відповідної додаткової угоди.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 11.02.2019 СФГ "Юлія" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 скасувати, а рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 залишити в силі.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що висновки апеляційного суду не відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо обрання позивачем неналежного способу захисту своїх порушених прав.
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Сторони були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією через свого представника. Оскільки явка сторін не визнавалась судом обовʼязковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обовʼязком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.10.2007 між Пологівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СФГ "Юлія" (орендар) був укладений договір оренди землі (далі - договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку запасу на території Чубарівської сільської ради Пологівського району загальною площею 5,6481 га сіножатей докорінного поліпшення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Даний договір зареєстровано у Пологівському райвідділі Запорізької РФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2008 за № 040827600079.
До вказаного договору була укладена додаткова угода від 13.08.2014, згідно з якою орендодавцем зазначено ГУ Держземагенства у Запорізькій області та договір викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п.п. 1, 2, 5 договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2014) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер ділянки: 2324288200:20:014:0030), яка знаходиться за адресою: Чубарівська сільська рада Пологівський район Запорізька область (за межами населеного пункту). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6481 га - сіножатей докорінного поліпшення. На земельній ділянці розміщені обʼєкти нерухомого майна відсутні, а також інші обʼєкти інфраструктури відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 886,84 грн (станом на 2007 рік).
Згідно з п.п. 9, 10 договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2014) орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі: у грошовій формі у розмірі, що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
За умовами п. 8 договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2014) сторони дійшли згоди, що договір укладено до 01.11.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Судами встановлено, що з метою реалізації свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вперше з клопотанням про намір поновити (продовжити) дію договору оренди землі від 26.10.2007 на 25 років (тобто на інший строк, ніж було передбачено договором). Вказане клопотання було отримане відповідачем 09.09.2015 за вх. № 27-3698/0-24-15.
Листом-відповіддю № 27-8-0.4-4064/25-15 від 30.09.2015 відповідач зазначив, що до листа позивача не додано проект додаткової угоди та повідомив, що за правилами діловодства копії документів, що подаються до державних органів, мають бути засвідчені в установленому порядку.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 69 від 21.09.2016, в якому просив продовжити термін дії договору оренди землі від 26.10.2007 на новий строк. При цьому до листа був доданий проект додаткової угоди, який передбачає продовження строку дії договору на 10 років та зміну розміру орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Листом-повідомленням № 27-8-0.4-7556/2-16 від 11.10.2016 відповідач зазначив, що позивач просить продовжити термін дії договору на новий строк, втім згідно проекту додаткової угоди просить внести зміни до умов договору в частині збільшення строку договору оренди землі, що не приймається орендодавцем. При цьому вказує, що лист та надані позивачем документи не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обовʼязків за умовами договору. З урахуванням викладеного відповідач зазначив, що не має правових підстав для поновлення (продовження) договору оренди землі від 26.10.2007 та укладення додаткової угоди до нього.
Посилаючись на те, що після закінчення строку дії спірного договору оренди від 26.10.2007 позивач продовжив користування відповідною земельною ділянкою та належним чином виконує свої зобовʼязання, в той час як відповідач протягом одного місяця після закінчення строку дії вказаного договору не повідомив орендаря про заперечення у поновленні договору оренди, позивач, посилаючись на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати договір оренди землі від 26.10.2007 поновленим на той самий строк на тих же умовах.