ПОСТАНОВА
Іменем України
05 квітня 2019 року
Київ
справа №495/973/17
адміністративне провадження №К/9901/66296/18, К/9901/57297/18
К/9901/66296/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 495/973/17
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату
про визнання протиправною бездіяльності субʼєкта владних повноважень, зобовʼязання вчинити певні дії та стягнення коштів,
за касаційними скаргами Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Лукʼянчук О.В. від 27 червня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заявлених вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату, в якому просив визнати протиправною бездіяльність субʼєкта владних повноважень, зобовʼязання вчинити певні дії та стягнути кошти.
Підставою для ухвалення вказаного рішення є оновлена довідка від 28 вересня 2016 року № 1134, яка встановила новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_2, тобто є підставою для збільшення та здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги у звʼязку із встановленням інвалідності ОСОБА_2 (за виключенням отриманих виплат) в розмірі 496243,80 гривень. У свою чергу, вказана довідка від 28 вересня 2016 року № 1134 була видана військовою частиною А 3955 для Пенсійного фонду України у Білгород-Дністровському районі на підставі постанови Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 04 вересня 2015 року у справі № 2-а-608/11.
Однак, 05 жовтня 2017 року у справі № 2а-608/11/1505 Вищий адміністративний суд України, розглянувши касаційні скарги військової частини А 3955 та Білгород-Дністровського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 4 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 3955, третя особа - військова прокуратура Південного регіону України про визнання бездіяльності протиправною та зобовʼязання вчинити певні дії, скасував вищевказані рішення судів, та направив справу на новий розгляд.
Відтак, у жовтні 2017 року представник Міністерства оборони України звернувся в суд із заявою про перегляд вищевказаного рішення в адміністративній справі у звʼязку з нововиявленими обставинами. Представник Міністерства оборони України зазначає, що довідка від 28 вересня 2016 року № 1134 є недійсною. На підставі цього командир військової частини А3955 наказом від 11 жовтня 2017 року № 112 скасував та визнав недійсною видану довідку № 1134 від 28 жовтня 2016 року. Отже, як вказує представник Міністерства оборони України, відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), скасування рішень у справі № 2а-608/11/1505, що стало підставою для прийняття Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області постанови у справі № 495/973/17 від 20 березня 2017 року, є підставою для перегляду та скасування цієї постанови. У звʼязку із скасуванням постанови по справі № 2а-608/11/1505, законних та обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про перерахунок та стягнення одноразової грошової допомоги у звʼязку з настанням інвалідності на підставі оновленої довідки військової частини А 3955 № 1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення, немає.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року заяву Міністерства оборони України про перегляд постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі № 495/973/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність субʼєкта владних повноважень, зобовʼязання вчинити певні дії та стягнення коштів задоволено. Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі № 495/973/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності субʼєкта владних повноважень, зобовʼязання вчинити певні дії та стягнення коштів скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність субʼєкта владних повноважень, зобовʼязання вчинити певні дії та стягнення коштів відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 05 жовтня 2017 року постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року, які були підставою для винесення постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року, є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 3 частини першої статті 361 КАС України.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 26 лютого 2018 року та прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні заяви Міністерства оборони України про перегляд постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі за № 495/973/17 за нововиявленими обставинами - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви Міністерства оборони України про перегляд постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі за № 495/973/17, апеляційний суд виходив з того, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, скасовано наказ командира військової частини А3955 про скасування оновлених довідок від 28 вересня 2016 року № 1134 та від 05 грудня 2016 року № 1532.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України та Одеський обласний військовий комісаріат, звернулися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та залишити в силі рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року у справі № 495/973/17.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
20 липня 2018 року та 22 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2018 року та від 22 листопада 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалами Верховного Суду від 08 серпня 2018 року та 05 лютого 2019 року відкрито касаційні провадження у справі № 495/973/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційні скарги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату задоволено:
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/973/17 від 20 березня 2017 року позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату було задоволено - визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у звʼязку з настанням інвалідності 2 групи, повʼязаної із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки військової частини А3955 № 1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення; зобовʼязано Одеський обласний військовий комісаріат відповідно до пункту 7 постанови Кабінету міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовʼязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" повторно направити документи з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у звʼязку із встановленням інвалідності другої групи та зміною розміру грошового забезпечення направлені до департаменту фінансів Міністерства оборони України на комісію Міністерства оброни України з розгляду питань, повʼязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби; Міністерство оборони України зобовʼязано прийняти рішення відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року про перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у звʼязку з настанням інвалідності 2 групи, повʼязану із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки військової частини А 3955 від 28 вересня 2016 року № 1134 про розмір грошового забезпечення на день звільнення в розмірі 496243,8 гривен (чотириста девʼяносто шість тисяч двісті сорок три гривни вісімдесят копійок), за виключенням отриманих виплат.
Підставою для ухвалення вищевказаного рішення стала оновлена довідка від 28 вересня 2016 року № 1134, видана командиром військової частини А3955 на виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 4 березня 2015 року, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року (справа № 2а-608/11/1505).
05 жовтня 2017 року Вищий адміністративний суд України ухвалою скасував постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 4 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року (справа №2а-608/11/1505) та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
11 жовтня 2017 року командир військової частини А 3955 прийняв наказ № 112, яким скасував оновлені довідки № 1134 від 28 вересня 2016 року та № 1532 від 5 грудня 2016 року.
У звʼязку із прийняттям наказу командира військової частини А 3955 № 112, представник Міністерства оборони України, посилаючись на недійсність довідки від 28 вересня 2016 року № 1134, подав заяву про перегляд постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року за нововиявленими обставинами.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційні скарги Міністерство оборони України та Одеський обласний військовий комісаріат обґрунтовують тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що скасування рішень у справі № 2а-608/11/1505, що стало підставою для прийняття Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області постанови у справі № 495/973/17 від 20 березня 2017 року, є нововиявленою обставиною та підставою для перегляду та скасування постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/973/17.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 не відповідає, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, предметом дослідження у вказаній справі є те, чи скасування рішень у справі № 2а-608/11/1505, що стали підставою для прийняття Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області постанови у справі № 495/973/17 від 20 березня 2017 року, є нововиявленою обставиною, а саме підставою для перегляду цього судового рішення.
Відповідно до частини другою статті 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
- істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обовʼязків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.
До нововиявлених обставин належать факти обʼєктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розвʼязання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини обʼєктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що зʼявилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.