ПОСТАНОВА
Іменем України
05 квітня 2019 року
Київ
справа №2а-3277/10/0370
адміністративне провадження №К/9901/4509/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Луцької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року (суддя Валюха В.М.)
та ухвалу Львіського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року (колегія суддів: головуючий суддя - Попко Я.С., судді - Онишкевич Т.В., Клюба В.В.)
у справі № 2а-3277/10/0370
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньпаливо"
до Луцької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньпаливо" (далі - ТОВ "Волиньпаливо") звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2010 року № 0004632303.
Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним, оскільки позивач не допустив порушень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на АЗС № 14 належним чином ведеться облік скрапленого газу та на момент проведення перевірки залишок газу становив 296,44 л, а його надходження на АГЗС підтверджується товарно-транспортною накладною від 13 травня 2010 року, змінним звітом АГЗС від 19 травня 2010 року, денним Х-звітом за 19 травня 2010 року. Водночас при перевірці інспекторами були взяті до уваги показники процентоміра, проте це прилад, який не є засобом вимірювання.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львіського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2010 року № 0004632303.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційної скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 січня 2014 року відрив касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
16 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Волиньпаливо" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 152391 від 27 лютого 2009 року, одним із видів діяльності ТОВ "Волиньпаливо" є роздрібна торгівля пальним, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 035946/1513 від 03 грудня 2010 року. Позивач з 02 березня 2009 року позивач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ.
19 травня 2010 року державними податковими ревізорами-інспекторами Володимир-Волинської ОДПІ проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - АГЗС № 14 ТОВ "Волиньпаливо", що знаходиться на вулиці Устилузькій, 123 в м. Володимир-Волинському, та належить позивачу.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19 травня 2010 року № 160124, в якому зафіксовано порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: згідно з показниками процентоміра в резервуарі знаходилось 0,00 л скрапленого газу, згідно з показником Х-звіту залишок газу становив 296,44 л (реалізація якого проводилась по ціні 3 грн 90 коп.), тобто встановлено реалізацію не облікованого товару.
На підставі висновків акта перевірки відповідач 10 червня 2010 року прийняв рішення № 0004632303 про застосування до ТОВ "Волиньпаливо" на підставі статті 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2311,80 грн.
Правомірність прийняття вищевказаного рішення є предметом розгляду цієї справи.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" субʼєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовʼязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою субʼєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
За правилами статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповʼязаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.