ПОСТАНОВА
Іменем України
05 квітня 2019 року
Київ
справа №296/3226/17
адміністративне провадження №К/9901/18078/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 31 липня 2017 року (головуючий суддя - Сингаївський О.П.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Іваненко Т.В., судді - Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі за позовом Житомирського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Богунського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконним дій державного виконавця,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року Житомирське обʼєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Житомирське ОУПФУ, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Богунського відділу Державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Богунський відділ ДВС міста Житомира ГТУЮ у Житомирській області, відповідач) про визнання незаконним дій державного виконавця, в якому просило:
- скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24 березня 2017 року ВП № 532992282 в сумі 150,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що постанову винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, а відтак виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Житомирське ОУПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стелець Т.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 січня 2017 року старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Юрчуком Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53299282 за виконавчим листом № 296/6190/14-а, виданим Корольовським районним судом міста Житомира. Вказаним виконавчим листом Управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі зобовʼязано з 01 січня 2014 року провести відповідно до статей 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_5 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровʼю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, що визначена статтею 28 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування", з врахуванням фактично здійснених виплат.
24 березня 2017 року старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції Яромовим М.М. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 150,00 грн.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у відповідності до вимог статті 42 Закону України "Про виконавче провадження".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Згідно з статтею 1 Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 42 Закону № 1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, повʼязані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.