ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2019 року
Київ
справа №821/3494/15-а
адміністративне провадження №К/9901/13469/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №821/3494/15-а
за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Зуєвої Л.Є., суддів: Шевчук О.А., Федусика А.Г.,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 18.02.2015 № 014-21061-180215, укладеного між АТ "Дельта Банк" та нею;
- зобовʼязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_2, якій необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на відсутність жодних правових підстав для визнання договору банківського вкладу від 18.02.2015 № 014-21061-180215, укладеного між нею та банком, нікчемним, оскільки останній не порушує публічний порядок та не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення або пошкодження майна держави. Вказаний договір було укладено до винесення Правлінням НБУ постанови від 2 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", що, у свою чергу, свідчить про необізнаність позивача на момент укладення договору щодо неплатоспроможності банку.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США № 014-21061-180215 від 18.02.2015, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США № 014-21061-180215 від 18.02.2015.
Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_2, якій необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що 18.02.2015 між ПАТ "Дельта Банк" позивачем укладено договір №014-21061-180215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 6700 доларів США, на строк до 20.03.2015 із виплатою відсотків.
Відповідно до п.1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.
Додатковою угодою №1 від 18.02.2015 до Договору банківського вкладу (депозиту) сторони домовились, що зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.
На виконання умов вказаного договору та додаткової угоди до нього платіжним дорученням в іноземній валюті від 18.02.2015 №6 ОСОБА_5 перерахувала кошти в сумі 6700,00 доларів США на рахунок позивача.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) постановою від 30 жовтня 2014 року №692/БТ відніс Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 3 листопада 2014 року №2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 4 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 4 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
2 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову №150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Також, 2 березня 2015 року виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення №51, відповідно до якого з 3 березня 2015 року розпочинається процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено на 3 місяці з 3 березня по 2 червня 2015 року.
15 вересня 2015 року відбулося засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015 №408.
За наслідками засідання прийнято рішення, яким запропоновано рекомендувати Уповноваженій особі Фонду видати наказ щодо виявлення банківського вкладу (депозиту), які є нікчемними.
Згідно з наказом від 16.09.2015 №813, виданим тимчасовою адміністрацією Банку, у звʼязку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Банку нікчемних правочинів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VІ), а саме договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких надано у додатку №1 до цього наказу, застосовуються наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VІ та перелік яких наведено у Додатку №1 до цього наказу.
Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною третьою статті 38 №4452-VІ, за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку та перелік яких наведено у додатку №4 наказу.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 2 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 2 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону №4452-VІ, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам Банку за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.
При зверненні позивача до банку-агента Фонду - АТ "Ощадбанк" за отриманням відшкодування коштів у розмірі вкладу, було надано інформацію про її відсутність у списках на виплату.
Крім того, АТ "Дельта Банк" листом від 23 вересня 2015 року № 8821/1087 повідомило, що Договір банківського вкладу (депозиту) від 18.02.2015 №014-21061-180215 віднесений до нікчемних, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 216 ЦК України.
Позивач, вважаючи, що її протиправно не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Уповноваженою особою не надано жодних доказів на підтвердження нікчемності договору банківського вкладу саме за пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому умови укладеного позивачем із банком договору є типовими та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав чи міг отримати позивач. Суд зауважив, що твердження відповідача щодо нікчемності укладеного договору банківського вкладу носять характер припущень, оскільки обставин, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового звʼязку між вчиненим правочином та настанням негативних для банку наслідків, не наведено. Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на надходження коштів на рахунок позивача внаслідок "дроблення", оскільки відповідно до додаткової угоди №1 до договору банківського вкладу від 18 лютого 2015 року №014-21061-180215 передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок з поточного рахунку іншої фізичної особи та здійснено застереження про незастосування пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" в даному випадку. Наголошено на тому, що законом не було встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків одних фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб були здійснені в період дії постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. Кошти на рахунок позивача, відкритий за спірним договором банківського вкладу, надійшли із порушенням пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк". Суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку кредитором, який отримує певні переваги міг стати не позивач, а платник, який за допомогою здійснення платежів на користь позивача та подальшого отримання позивачем відшкодування за рахунок гарантованої суми, міг отримати в подальшому суму більшу, ніж гарантована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, апеляційний суд наголосив на тому, що наказ від 17 вересня 2015 року №821 та повідомлення про нікчемність від 23 вересня 2015 року тягнуть за собою певні наслідки для учасників правовідносин, втім, останні є чинними та у встановленому законом порядку позивачем не оскаржені, що виключає можливість включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Позивач не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що вказаний договір банківського вкладу не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи.
З приводу доводів відповідача та апеляційного суду на факт укладення спірного договору банківського вкладу між позивачем та банком в період дії постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" скаржник зауважив, що у контексті приписів вказаної постанови банку було заборонено проводити будь-які операції за чинними договорами, які б могли призвести до збільшення розмірів вже наявних у розпорядженні банку вкладів, втім, позивач уклав з банком договір банківського вкладу вперше. Жодних доказів обізнаності позивача про факт проблемності ПАТ "Дельта Банк", який є банківською таємницею, відповідачем надано не було. Перерахування коштів на депозитний рахунок позивача не суперечить положенням статті 41 Конституції України, статті 1062 ЦК України, пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження вкладу. При цьому Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" є внутрішнім розпорядчим документом банку і не містять імперативної заборони щодо перерахунку коштів на депозит від іншої особи.
У поданих запереченнях Уповноважена особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.