У Х В А Л А
04 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 160/7546/18 (К/9901/4883/19)
Провадження № 11-294апп19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СаприкіноїІ. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі за її позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в організації слідчої роботи в Новомосковському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду її звернень і скарг, а також здійснення контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12017040350002950 та № 12017040350002577;
- стягнути на свою користь солідарно з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відшкодування моральних збитків у розмірі 300 тис. грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Суди зазначили, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами кримінального судочинства.
19 лютого 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивачка посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, що вказаний позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки ОСОБА_3 оскаржує ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року саме з підстави порушення судами правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Разом з тим скаржниця просить провести розгляд справи за її участю.
З матеріалів справи убачається, що предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тобто, Велика Палата Верховного Суду в межах поданої касаційної скарги лише перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи не підлягають зʼясуванню та оцінюванню.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.