Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 242/1393/17
провадження № 61-31467св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 липня 2017 року у складі судді
Черкова В. Г. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Осипчук О. В.,
Соломахи Л. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У квітні 2017 року управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми.
Позовна заява мотивована тим, що згідно заяви ОСОБА_4 їй було призначено адресну грошову допомогу як особі, що переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на періоди: з 10 березня 2015 року по 09 вересня 2015 року в розмірі 1 326,00 грн на місяць, з 10 вересня 2015 року по 09 березня 2016 року в розмірі 1 326,00 грн на місяць, з 12 березня
2016 року по 09 вересня 2016 року в розмірі 1 326,00 грн на місяць. Загальна сума допомоги у зазначені періоди склала 23 795,28 грн.
Проведеною перевіркою виявлено приховування внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_4 факту володіння житловим приміщенням на території України. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 має у власності на підконтрольній Україні території житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Селидівської міської ради від 23 квітня 2007 року № 4848447.
Посилаючись на пункт 6 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01 жовтня
2014 року № 505, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 переплачену суму щомісячної адресної допомоги в розмірі 23 795,28 грн.
21 липня 2017 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_4 переплачену суму щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за періоди з 01 вересня 2015 року по 09 вересня 2016 року в розмірі 16 224,25 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 липня
2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що належне відповідачу на праві власності житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відноситься до територій, на яких проводилася антитерористична операція, у позивача не було підстав для відмови у призначенні адресної допомоги.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області відхилено.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 липня
2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та наведених у касаційній скарзі доводів:
29 вересня 2017 року управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2014 року № 1085-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 травня 2015 року № 428) місто Селидове Донецької області не входило до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Оскільки дружина відповідача має у власності житлове приміщення, яке розташоване на підконтрольній Україні території, відповідач не мав права на отримання грошової допомоги.
Доводи інших учасників справи:
16 листопада 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового звʼязку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить у задоволенні касаційної скарги управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області відмовити, а рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року залишити без змін.
Заперечення мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно дослідили обставини справи та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Селидівського міського суду донецької області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
ОСОБА_4 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, та отримувала грошову допомогу в період з 10 вересня 2015 року по 09 березня 2016 року.