Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 461/5308/16
провадження № 61-30161св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі -ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області), Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Галицький ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області), про зняття арешту з майна.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0077 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що знаходиться за цією ж адресою, а також транспортного засобу - автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований у Львівському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ в м. Львові.
28 грудня 2015 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області на підставі постанови про арешт майна та заборони його відчуження від 25 грудня 2015 року № 49724214 накладений арешт на все нерухоме майно ОСОБА_5
Згідно з актом опису та арешту майна від 29 лютого 2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 49784482 (до якого приєднано ВП 49724214) описано і накладено арешт на майно ОСОБА_5, а саме транспортний засіб - автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Крім того, постановами державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ від 24 вересня 2014 року також накладений арешт на майно ОСОБА_5, а саме: житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку за цією ж адресою та автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Таким чином на належне їй майно безпідставно накладений арешт, чим порушені майнові права щодо розпорядження власністю.
Враховуючи наведене, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила зняти арешт та заборону на відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54,7 кв. м та земельної ділянки площею 0,0077 га, кадастровий номер:НОМЕР_4, що знаходиться за цією ж адресою, накладених постановою Галицького ВДВС Львівського МУЮ від 24 вересня 2014 року у межах виконавчого провадження № 44831119 та постановою від 25 грудня 2015 року у межах виконавчого провадження № 49724214 шляхом виключення цього майна з-під арешту та заборони на його відчуження; зняти арешт та заборону на відчуження на транспортний засіб - автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, накладений постановою Галицького ВДВС Львівського МУЮ від 24 вересня 2014 року у межах виконавчого провадження № 44831119 та постановою від 25 грудня 2015 року в межах виконавчого провадження № 49724214 шляхом виключення вказаного автомобіля з-під арешту та заборони на його відчуження.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року позов задоволено. Знято арешт та заборону на відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0077 га, кадастровий номер:НОМЕР_4, що знаходиться за цією ж адресою, накладених постановою від 24 вересня 2014 року Галицьким ВДВС Львівського МУЮ на майно відповідача (боржника - ОСОБА_5) у межах виконавчого провадження № 44831119, та постановою від 25 грудня 2015 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області на майно відповідача (боржника - ОСОБА_5) в межах виконавчого провадження № 49724214 шляхом виключення цього майна з-під арешту та заборони на його відчуження. Знято арешт та заборону на відчуження на транспортний засіб - автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований у Львівському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ в м. Львові, накладеного постановою від 24 вересня 2014 року Галицьким ВДВС Львівського МУЮ на майно відповідача (боржника - ОСОБА_5) у межах виконавчого провадження № 44831119, та постановою від 25 грудня 2015 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області на майно відповідача (боржника - ОСОБА_5) в межах виконавчого провадження № 49724214 та актом опису та арешту майна від 29 лютого 2016 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області на майно відповідача (боржника - ОСОБА_5) у зведеному виконавчому провадженні № 49784482 шляхом виключення автомобіля з-під арешту та заборони на його відчуження. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач як власник спірного майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що стягувачем у виконавчих провадженнях, у межах яких накладений арешт на спірне майно, є ОСОБА_7, тобто він є особою в інтересах якої накладений арешт на майно, проте суд у порушення вимог закону не залучив його до участі у справі, з урахуванням положень статті 33 ЦПК України 2004 року, а також не зʼясував чи наявні у наведених виконавчих провадженнях інші стягувачі, крім ОСОБА_7 та не вирішив питання про належний склад осіб, які мають брати участь у справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У липні 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги на рішення Апеляційного суду Львівської області від 20 червня 2017 року, в яких просили скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що вона правомірно звернулася до суду за захистом свого порушеного права, в свою чергу, апеляційну скаргу подано ОСОБА_7, права та інтереси якого у результаті розгляду цієї справи жодним чином не порушені, а твердження останнього про порушення його права ґрунтуються на припущеннях. Вважає, що незалучення ОСОБА_7 до участі у справі, як сторони чи третьої особи, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції. Крім того, не є безспірним факт наявності боргу ОСОБА_5 перед ОСОБА_7, оскільки на сьогодні існують спори з цього питання та немає жодного судового рішення про стягнення заборгованості та встановлення боргу ОСОБА_5 перед ОСОБА_7 Вважає, що розглядаючи справу суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 вказує на те, що суд апеляційної інстанції не виконав вимог процесуального права щодо забезпечення його участі як відповідача у апеляційному розгляді справи, справа розглянута у його відсутність, докази належного повідомлення про день та час розгляду справи в матеріалах справи відсутні. Крім того, апеляційним судом не враховано положення Конституції України щодо забезпечення рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У серпні 2018 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких касаційні скарги підтримав та просив їх задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на касаційні скарги.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 січня 2016 року у справі № 461\12463\15ц у порядку поділу спільного майна подружжя, за ОСОБА_4 визнано право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54,7 кв. м та земельну ділянку площею 0,0077 га, що знаходиться за цією ж адресою.