Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 592/526/14-ц
провадження № 61-914св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - служба у справах дітей Сумської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Рижовим Сергієм Євгеновичем, на постанову апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2018 року у складі колегії суддів:
Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_10, третя особа ? служба у справах дітей Сумської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що з 11 липня 2002 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 листопада 2008 року.
За час перебування сторін у зареєстровано шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька - ОСОБА_11.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 червня 2010 року було визначено місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_11 з батьком - ОСОБА_4 та стягнуто на його користь аліменти з ОСОБА_10 на утримання дочки.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 30 січня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_10 про позбавлення батьківських прав та попереджено відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дитини та покладено на органи опіки та піклування контроль за виконанням відповідачем батьківських прав.
ОСОБА_10 своєї поведінки не змінила, ухиляється від виконання батьківських обовʼязків по утриманню і вихованню доньки, матеріальної допомоги їй не надає, що призвело до заборгованості по сплаті аліментів, життям і навчання дочки не цікавиться, її не відвідує.
ОСОБА_4 просив позбавити батьківських прав ОСОБА_10 щодо доньки - ОСОБА_11 та вирішити питання судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.
ОСОБА_10 позбавлено батьківських прав щодо малолітньої доньки - ОСОБА_11, актовий запис в Книзі реєстрації народжень за № 59
від 22 січня 2003 року відділу реєстрації актів громадянського стану Ковпаківського районного управління юстиції у місті Суми.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 974,40 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_10, яка рішенням суду була попереджена про зміну ставлення до виховання дитини - ОСОБА_11, не приймає участі в утриманні та вихованні дитини, не піклується про її здоровʼя, фізичний і духовний розвиток, що свідчить про її ухилення від виконання батьківських обовʼязків, має заборгованість по сплаті аліментів.
Постановою апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_12 задоволено.
Рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 365,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із неналежного повідомлення сторони у справі - відповідача про розгляд справи за її участі, що згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обовʼязковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Роблячи висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що незважаючи на те, що відповідач не в повній мірі займається вихованням дитини, доказів, достатніх для обґрунтування висновку про її ухилення від виховання дитини, позивачем не надано. Відсутні підстави для встановлення тієї обставини, що ОСОБА_5 свідомо та умисно нехтує своїми батьківськими обовʼязками, що не може свідчити про необхідність застосування до неї такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
03 січня 2019 року представник ОСОБА_4 - адвокат Рижов С. Є. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати постанову апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 квітня 2014 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом в порушення норм процесуального права було безпідставно визнано поважним пропуск ОСОБА_5 строку апеляційного оскарження рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 квітня 2014 року та поновлено цей строк.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дочки. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обовʼязків, не цікавиться дочкою, не приймає участі у її вихованні. Заявник вважає, що наявні усі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_11.
Доводи інших учасників справи:
18 березня 2019 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_13 через засоби поштового звʼязку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_4 - Рижова С. Є. відмовити, а постанову апеляційного суду Сумської області
від 26 листопада 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ковпаківського районного суду міста Суми.
28 лютого 2019 року матеріали цивільної справи № 592/526/14-ц надійшли до Верховного Суду.
11 березня 2019 року матеріали цивільної справи № 592/526/14-ц передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.