Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа №311/1528/15-ц
провадження №61-43199св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство "Дім" Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області
від 19 липня 2018 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
учасники справи:
позивач - Степногірська селищна рада Василівського району Запорізької області,
представник позивача - Тішина Оксана Михайлівна,
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство "Дім" Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2015 року Степногірська селищна рада Василівського району Запорізької області (далі - Степногірська селищна рада) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство "Дім" Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (далі - КП "Дім"), у якому просила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку "Сучасник" по АДРЕСА_2 у звʼязку з непроживанням в ньому понад 6 місяців без поважних причин.
2. Позовна заява мотивована тим, що гуртожиток "Сучасник", розташований АДРЕСА_2, в якому знаходиться спірна кімната НОМЕР_1, належить та перебуває у комунальній власності Степногірської селищної ради.
3. Житлова кімната НОМЕР_1 виділено ОСОБА_4, зі складом сім`ї 3 чоловіка, до якої відповідач не входив. 16 січня 2002 року ОСОБА_4 отримав ордер №316 на вселення у вказане житлове приміщення та з того ж дня був зареєстрований за вказаною адресою. 27 грудня 2002 року дружина
ОСОБА_4 - ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_5 була знята з реєстрації, та зареєструвалися за попередньою адресою місця реєстрації: кімната НОМЕР_2 в тому ж гуртожитку, наймачем якої на той час була
ОСОБА_6 - теща ОСОБА_4
4. 28 грудня 2002 року у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку був зареєстрований з невідомих позивачу причин ОСОБА_1, який не перебуває у родинних відносинах з наймачем ОСОБА_4 Останній в той же день був знятий з реєстрації у кімнаті НОМЕР_1 та зареєструвався у кімнаті НОМЕР_2 того ж гуртожитку. ОСОБА_1 залишається зареєстрованим у кімнаті НОМЕР_1 один по теперішній час.
5. Відповідач та колишній наймач ОСОБА_4 усно зверталися до селищної ради з приводу переоформлення особистого рахунку, на що їм було розʼяснено про неможливість надання дозволу на переоформлення, оскільки вони не є між собою членами сім`ї. ОСОБА_4 звертався в селищну раду із заявою про переоформлення особистого рахунку, яке розглядалося 14 квітня 2005 року та було ухвалено рішення про відмову у переоформленні особистого рахунку.
6. Житлові приміщення у вказаному гуртожитку підлягають приватизації відповідно до рішень селищної ради від 15 листопада 2012 року та
від 28 березня 2013 року. Після початку процесу приватизації у 2013 році відповідач звернувся в селищну раду із заявою на приватизацію, але з недостатнім пакетом документів, перелік яких затверджено вказаними рішеннями сесії селищної ради, які відповідач згодом відкликав своєю наступною заявою. У 2014 році відповідач вдруге звернувся до селищної ради із заявою про надання дозволу на приватизацію кімнати НОМЕР_1 та надав пакет документів, серед яких був підроблений ордер на його вселення. Відповідачу було відмовлено в приватизації вказаного житлового приміщення.
7. Позивач указує, що з моменту реєстрації місця проживання відповідач жодного дня не проживав у вказаній кімнаті, з часу звільнення кімнати сімʼєю ОСОБА_4 кімната знаходиться у стадії незакінченого ремонту. Електроенергією відповідач у кімнаті не користується, з 2002 по 2015 рік споживання дорівнює нулю. Послугами водопостачання та водовідведення відповідач також не користується, сплачує лише за комунальні послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території. Під час проведення перевірок 29 грудня 2014 року та 01 квітня 2015 року за участю комісії з питань житлового обліку та контролю за використанням житла КП "Дім", інших членів комісії, мешканців кімнат НОМЕР_3 та НОМЕР_4 було встановлено, що відповідач не проживає у вказаному житловому приміщенні понад 6 місяців, 5-6 років там взагалі не зʼявляється, за кімнатою не наглядає. Відповідач тривалий час з сім`єю мешкає і працює в м. Києві, куди виїхав на заробітки. Заяв від відповідача про збереження за ним права користування житловим приміщенням не надходило.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Справа судами розглядалась неодноразово.
9. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області
від 19 лютого 2018 року у складі судді Носик М. А. у задоволенні позову відмовлено.
10. Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог. Місцевий суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та користується кімнатою НОМЕР_1 у гуртожитку "Сучасник" по АДРЕСА_2, виконує ремонт вказаної житлової площі. Непроживання відповідача у спірному жилому приміщенні носить тимчасовий характер, обумовлений роботою відповідача в м. Києві, та проведенням ремонту в кімнаті.
11. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
12. Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.
13. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку "Сучасник" по АДРЕСА_2. Вирішено питання розподілу судових витрат.
14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 з липня 2009 року по квітень 2015 року, тобто понад 6 (шість) місяців, без поважних причин не мешкає у спірній кімнаті, що є підставою у цій справі для визнання судом останнього таким, що втратив право користування цим гуртожитком на підставі статті 71 ЖК УРСР.
15. Епізодичні появи відповідача після липня 2009 року по квітень 2015 року у вищезазначеному гуртожитку повʼязані лише з метою незаконного утримання останнього (зокрема, з метою подальшої приватизації кімнати тощо), не можуть розглядатись як повернення, що перериває перебіг шестимісячного строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що предʼявляючи позов, Степногірська селищна рада не вказала точний період, з якого відповідач не користується спірною кімнатою. Надані позивачем акти, складені одними і тими самими особами, не містять конкретних фактичних даних щодо часу та причин непроживання відповідача у спірному приміщенні та були складені без участі відповідача.
18. Суд апеляційної інстанції не дав жодної оцінки поясненням відповідача про те, що він несе всі затрати по утриманню спірної кімнати, у томі числі, утримання її у належному стані (проведення капітальних ремонтних робіт) та те, що строк роботи відповідача у м. Києві закінчується в 2019 році, та він має намір повертатись до гуртожитку. До м. Києва він виїхав тимчасово, вимушено, оскільки залишився без роботи.
Доводи інших учасників справи
19. Аргументи відзиву на касаційну скаргу Степногірської селищної ради зводяться до того, що позивачем надано всі необхідні докази не проживання в спірній кімнаті відповідача тривалий час, та вбачає, що відповідач має своє житло в м.Києві та постійно там працює, мешкає там з дружиною та дітьми.
20. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. Гуртожиток "Сучасник" по АДРЕСА_2, в якому знаходиться спірна кімната НОМЕР_1 належить та перебуває у комунальній власності Степногірської селищної ради.
22. Відповідно до рішення виконкому селищної ради від 03 грудня 2001 року кімната НОМЕР_1 у гуртожитку "Сучасник" була виділена ОСОБА_4 на склад сім`ї 3 чоловіка, про що в Книзі реєстрації ордерів на поселення в гуртожитки зроблено запис.
23. 14 квітня 2005 року виконавчим комітетом Скельківської селищної ради було прийнято рішення про відмову ОСОБА_4 в переоформленні особистого рахунку на кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку "Сучасник" на
ОСОБА_1 Така відмова мотивована відсутністю ордера на його вселення останнього та необхідністю надання ним довідки ДКП Василівське БТІ про те, що за ним на праві приватної власності нерухомості не зареєстровано для вирішення питання про подальше його забезпечення жилою площею в гуртожитку. У рішенні вказано, що у разі ненадання довідки БТІ - комісії з питань житлового обліку спеціалістам селищної ради необхідно підготувати позовну заяву до суду про розірвання договору найму жилого приміщення на вимогу наймодавця.
24. Відповідно до довідки КП "Дім" відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.
25. Предʼявляючи позов, Степногірська селищна радапросила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку "Сучасник" по АДРЕСА_2 в порядку, передбаченому статтею 71 ЖК УРСР.
26. В обґрунтування позовних вимог, позивачем надано Акт непроживання, з якого слідує, що 01 квітня 2015 року комісія КП "Дім" за участю мешканців гуртожитку склали акт про те, що ОСОБА_1 в кімнаті НОМЕР_1
по АДРЕСА_2 останні 6 місяців не проживає, з сусідами не зустрічався з моменту реєстрації. Акт містить підписи сусідів з кімнат НОМЕР_4 та НОМЕР_5. Акти аналогічного змісту, з зазначенням не проживання відповідача зі слів сусідів, були складені комісією КП "Дім" 29 грудня
2014 року, 13 лютого 2017 року, 04 травня 2017 року.
27. Також позивачем надано довідки КП "Дім" за період з 2002 по 2015 роки, що відповідач фактично не користувався електроенергією. З акту
КП "Дім" вбачається, що кімната НОМЕР_1 була відключена від енергопостачання з 2005 року. Відповідно до довідки КП "Облводоканал" за період з 01 лютого 2007 року відповідач за вказаною вище адресою послугами водопостачання та водовідведення не користувався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
28. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
29. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
31. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
32. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.