ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2019 року
Київ
справа №359/7624/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16705/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - управління ПФУ) на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року (суддя Муранова-Лесів І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року (судді Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 359/7624/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просив: визнати дії відповідача щодо протизаконного застосування у 2016 році при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної у 1997 році згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік неправомірними та зобовʼязати відповідача провести обчислення пенсії позивача за віком відповідно до частини першої статті 27 та частини першої, другої статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2013 - 2015 роки (3263,44 грн), нарахування та виплату пенсії за віком у відповідному розмірі з дня звернення за призначенням такої 08 серпня 2016 року.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області постановою від 24 січня 2017 року позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції, що у вересні 2016 року позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV, на що посилається відповідач.
Ураховуючи, що пенсія позивачу згідно із Законом № 1058-IV була призначена вперше, отже для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Таким чином, відповідач при обрахунку його пенсії повинен був застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій управління ПФУ звернулося з касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Управління ПФУ зазначає, що законних підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2013-2015), немає.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення в межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про таке.
Суди у цій справі встановили, що позивач з 10 серпня 2016 року отримує пенсію за віком, перебуває на обліку в управлінні ПФУ (до реорганізації Управління пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області).
05 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести обчислення пенсії за віком, призначеної замість пенсії за вислугу років "військової", із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2013-2014 роки (3263,44 грн) відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Листом від 21 вересня 2016 року № 9345/03 відповідач відмовив у такому перерахунку, посилаючись на те, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком було проведено розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Верховний Суд України раніше висловив правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, на яку покликаються суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, сформулював такий правовий висновок.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального звʼязку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.