Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 693/1002/16-ц
провадження № 61-21085св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Безпечнівська сільська рада Жашківського району Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5, третя особа ? Безпечнівська сільська рада Жашківського району Черкаської області, про визнання земельної ділянки спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 12 червня 1990 року по 13 лютого 2012 року. На спільні кошти та спільною працею в період з 1999 року по
2000 рік сторони побудували будинок.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2015 року проведено розподіл житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в селі Безпечна Жашківського району Черкаської області між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня
2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2016 року визнано за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 50,1 частини житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1, виділивши їй в натурі приміщення житлового будинку та господарські будівлі та споруди, колонку питну, ворота з хвірткою, огорожу залишено у спільному користуванні.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд зареєстрована 05 грудня 2013 року, кадастровий номер НОМЕР_1, земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1, площа земельної ділянки - 0,2500 га. Земельна ділянка зареєстрована на ОСОБА_5, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок був виготовлений на час приватизації лише на нього.
Спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу як майно подружжя, оскільки за нею було визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані на спірній ділянці.
На підставі викладеного, з врахуванням уточнених позовних вимог,
ОСОБА_4 просила визнати право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площа земельної ділянки 0,2500 га; виділити у власність ОСОБА_4 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, відповідно розподілу земельної ділянки в співвідношенні часток співвласників 1/2 до 1/2 варіанту І висновку № 1-7/14 судової будівельно-технічної експертизи від 18 квітня 2014 року по цивільній справі № 693/99/14-ц.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка отримана у власність внаслідок приватизації ОСОБА_5 є його особистою приватною власністю, при цьому суд керувався статтями. 57, 61 СК України та статтями. 81, 116 ЗК України.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходив із того, що оскільки на приватизованій відповідачем земельній ділянці знаходиться будинок, який був спільною сумісною власністю подружжя, та відносно якого відбувся поділ в натурі, до позивача, яка не мала права власності чи права користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку та прибудинкових споруд на спірну земельну ділянку відповідно до правил статті 120 ЗК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
14 березня 2018 року ОСОБА_5 через засоби поштового звʼязку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду черкаської області від 08 лютого 2018 року та залишити в силі рішення Жашківського районного суду Черкаської області
від 17 листопада 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що спірна земельна ділянка отримана у власність внаслідок приватизації, а тому вона є особистою власністю ОСОБА_5 та не підлягає розподілу.
Доводи інших учасників справи:
22 червня 2018 року ОСОБА_4 через засоби поштового звʼязку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жашківського районного суду Черкаської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.