ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
м.Київ
справа №583/3092/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22732/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Полтаві Департаменту патрульної поліції на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2016 року (суддя: Верес М.Ф.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року (судді: Бегунц А.О., Рєзнікова С.С., Старостін В.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в місті Полтаві Департаменту патрульної поліції, Роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Полтаві Департаменту патрульної поліції, третя особа: Інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Полтаві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гриб Максим Дмитрович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в місті Полтаві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в м. Полтаві ДПП), Роти № 1 батальйону УПП в м. Полтаві ДПП, де третя особа: Інспектор роти № 1 батальйону УПП в м. Полтаві ДПП лейтенант поліції Гриб М.Д., в якому просив визнати протиправними дії інспектора щодо складення постанови від 29.09.2016 серії АР №318981 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у звʼязку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії інспектора роти № 1 батальйону УПП у м. Полтава ДПП лейтенанта поліції Гриба М.Д. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення від 29.09.2016 року серії АР № 318981 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати такі судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Так, в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що постановою Інспектора роти № 1 батальйону УПП у м. Полтава ДПП лейтенанта поліції Гриба М.Д. від 29.09.2016 року серії АР № 318981 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до означеної постанови, в цей день приблизно о 14 год. 14 хв. в м. Полтава на перехресті вулиць Щербанівський шлях та Харківське шосе позивач, керуючи транспортним засобом марки "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1, здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, з огляду на що дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваної постанови та, як наслідок, наявність підстав до її скасування.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обʼєктивне зʼясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обовʼязок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зʼясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.