ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2019 року
Київ
справа №0840/4087/18
адміністративне провадження №К/9901/4008/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді: Панченко О.М., Суховаров А.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення в частині суми,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення №0003624709 від 03 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині суми 120000,00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
При цьому зазначене рішення було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вважаючи, що вказане рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, а викладені у ньому висновки не відповідають дійсним обставинам справи, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій просило судове рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.
Зазначена апеляційна скарга від імені Товариства підписана адвокатом ОСОБА_2 й на підтвердження таких його повноважень додано копію довіреності №290 від 13 лютого 2018 року, засвідчену ним же.
Ухвалою від 23 січня 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки прийшов до висновку, що додана до апеляційної скарги копія довіреності видана Товариством на імʼя адвоката ОСОБА_2 засвідчена самим же ОСОБА_2 за відсутності в матеріалах справи доказів наявності у нього повноважень на вчинення таких дій, не є документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії; водночас додана до апеляційної скарги копія довіреності підписана та видана в.о. генерального директора Товариства, проте матеріали справи не містять та до апеляційної скарги не додано доказів наявності в останнього станом на дату видачі довіреності (13 лютого 2018 року) повноважень на вчинення таких дій.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати й направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначало, що долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності №290 від 13 лютого 2018 року засвідчена у визначеному законом порядку, а саме - у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076), а відтак вона є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої процесуальної дії; крім того суд апеляційної інстанції мав підстави та повноваження самостійно отримати з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо в.о. генерального директора Товариства та повноважень останнього на вчинення юридичних дій станом на 13 лютого 2018 року.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
За змістом пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено й в частині 1 статті 13 КАС України, яка визначає основні засади (принципи) адміністративного судочинства.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007).
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у встановлені законом шляхи.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).
Так, частиною 1 статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовʼязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обовʼязки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Відповідно до частини 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
За змістом пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Водночас статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, субʼєкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.