ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2019 року
Київ
справа №826/4590/16
адміністративне провадження №К/9901/42542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №826/4590/16
за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобовʼязання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Твердохліб В.А., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,
в с т а н о в и в :
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 №004-13199-260215, укладеного між нею і ПАТ "Дельта Банк" та застосування наслідків нікчемності правочину, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 (зі змінами згідно наказу від 22.09.2015 №836); зобовʼязання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 №004-13199-260215 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.).
Вимоги обґрунтувала тим, що визнаючи правочин, укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", нікчемним, що стало підставою для відмови у включені позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду діяв протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2016 року позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суди встановили, що між ПАТ "Дельта Банк" (Банк) та ОСОБА_2 (Вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 26.02.2015 №004-13199-260215, за яким сума Вкладу складає 5 000,00 доларів США 00 центів. Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу, вказаного в п.1.6. цього Договору, та по 27 травня 2015 року включно; процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 % річних.
Пунктом 1.8 Договору передбачено, що грошові кошти перераховуються із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору.
Додатковою угодою №1 від 26.02.2015 до Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №004-13199-260215 сторони домовились, що зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.
На виконання умов вказаного договору та додаткової угоди до нього платіжним дорученням в іноземній валюті ОСОБА_7 перерахував кошти в сумі 5000,00 доларів США з рахунку НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_3.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) постановою від 30 жовтня 2014 року №692/БТ відніс Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 3 листопада 2014 року №2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 4 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 4 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
2 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову №150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 8 квітня 2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року включно".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 3 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 2 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 2 жовтня 2015 року № 181.
Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 20 лютого 2017 року № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" на два роки до 4 жовтня 2019 року.
Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 4 жовтня 2019 року.
Також встановлено, що після початку процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.
Разом з цим, комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями акціонерного товариства "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав встановлених законом.
На час перевірки, Уповноваженою особою було прийнято рішення щодо встановлення обмежень по операціям щодо виплат за вкладом позивача, на підставі пункту 3 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За результатами перевірки Уповноваженою особою виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16 січня 2015 року.
Наказом Уповноваженої особи від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі щодо договору, укладеного позивачем з акціонерним товариством "Дельта Банк". Дії щодо виявлення договорів, що є нікчемними, здійснювала комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", що підтверджується протоколом засідання від 15 вересня 2015 року.
Відповідач дійшов висновку про нікчемність вказаного договору, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи, відкритого в акціонерному товаристві "Дельта Банк", що на думку відповідача свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.
22 вересня 2015 року Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Дельта Банк" прийнято наказ №836 "Про внесення змін до Наказу №813 від 16.09.2015", яким внесено зміни до вказаного наказу та додано пункт 1.5 у відповідній редакції з метою недопущення подвійних виплат вкладникам гарантованої суми відшкодування коштів Фондом.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, а також у звʼязку з відсутністю її в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_7 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону, а тому рішення відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства. Також суд першої інстанції зазначив, що факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачем не заперечується, а тому позивач у розумінні Закону є вкладником та на нього поширюються гарантії, визначені статтею 26 Закону № 4452-VI.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що мав місце переказ коштів в іноземній валюті від третьої особи, а не особисто вкладником, внаслідок укладання 26.02.2015 договору банківського вкладу між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем ОСОБА_7 отримав переваги у вигляді гарантованого відшкодування за рахунок Фонду через третіх осіб, а тому суд дійшов висновку про правомірність дій Уповноваженої особи по затвердженню протоколу комісії з перевірки правочинів за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" 15.09.2015, відповідного до якого вказаний договір банківського вкладу віднесений до переліку нікчемних.
Позивач не погодилася із рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що умови вказаного договору банківського вкладу не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи. Доказів на підтвердження факту того, що дії третьої особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону відповідачем не надано.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
За приписами частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предʼявника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, субʼєкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобовʼязання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобовʼязань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.