ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
м.Київ
справа №210/3991/16-а(2-а/210/20/17)
адміністративне провадження №К/9901/20347/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Терещук Оксани Іванівни на постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 16 січня 2017 року (суддя: Скотар Р.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року (судді: Прокопчук Т.С., Чабаненко С.В., Шлай А.В.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Терещук Оксани Іванівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в м. Кривому Розі ДПП) Терещук О.І., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 19.08.2016 серії ПС2 №751316 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 16 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати такі судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Так, в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що постановою Інспектора роти №2 батальйону №1 УПП в м. Кривому Розі ДПП Терещук О.І. від 19.08.2016 серії ПС2 №751316 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до означеної постанови, в цей день приблизно о 10 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 21112-125-51", д.н.з. НОМЕР_1, на ділянці дороги по пр. Металургів №8 в м. Кривому Розі позивач здійснив зупинку в зоні дії знака 3.34. "Зупинку заборонено", чим допустив порушення вимог п. 3.34 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, з огляду на що дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваної постанови та, як наслідок, наявність підстав до її скасування.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обʼєктивне зʼясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обовʼязок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зʼясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.