Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 212/2911/15-ц
провадження № 61-44917св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_4, на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулось з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/026, відповідно до якому ОСОБА_3 отримала у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 64 777 доларів США, зі сплатою 15 % річних, з кінцевим терміном повернення до 28 серпня 2018 року.
23 липня 2009 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту, відповідно до якої збільшено максимальний ліміт заборгованості до 68 711,11 доларів США, кінцевий термін погашення заборгованості подовжено до 28 серпня 2023 року, всі інші умови залишилися без змін.
Для забезпечення виконання зобовʼязання по поверненню кредиту, між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір № 991/08-КЛЗ/027 від 29 серпня 2008 року, відповідно до якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 41,4 кв м, житловою площею 25,0 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2
Однак ОСОБА_3 взяті на себе зобовʼязання по поверненню кредиту та відсотків за його використання не виконала, у звʼязку з чим станом на 30 березня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 126 035,17 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 2 963 468,09 грн, а саме:
заборгованість за кредитом - 66 551,11 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 564 817,85 грн;
заборгованість за відсотками - 46 527,23 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 093 995,91 грн;
пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 942,28 доларів США, що за курсом НБУ складає 92 694,95 грн;
пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 9 014,55 доларів США, що за курсом НБУ складає 211 959,38 грн.
Банк просив:
звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), а саме двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві власності, в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/026;
стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 654 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року позов задоволено. Звернуто стягнення на іпотечне майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, на користь ПАТ "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості за договором № 991/08-КЛ/026 від 29 серпня 2008 року в сумі 126 035,17 доларів США, що еквівалентно 2 963 468,09 грн за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Вказано, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовʼязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовʼязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 вересня 2017 року представнику відповідача відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2015 року скасовано. Позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на іпотечне майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, на користь ПАТ "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості за договором № 991/08-КЛ/026 від 29 серпня 2008 року в сумі 126 035,17 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом - 66 551,11 доларів США, заборгованості за відсотками - 46 527,23 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 3 942,28 доларів США, пені за несвоєчасне повернення відсотків - 9 014,55 доларів США шляхом реалізації з прилюдних торгів на підставі оцінки, проведеної субʼєктом оціночної діяльності незалежним експертом на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Вказано, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідача ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі. В разі невиконання боржником відповідних положень вказаних вище договорів, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, переважно перед іншими кредиторами, в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків простроченням виконання, включаючи пеню і інші штрафні санкції, а також витрати відносно звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією. Останній платіж по тілу кредиту було сплачено ОСОБА_3 18 листопада 2008 року, натомість, відповідно до пункту 2.6 кредитного договору, останній платіж за кредитним договором було сплачено 17 жовтня 2013 року, що свідчить про те, що початок перебігу позовної давності починається саме з цього моменту. Звернувшись з позовом 27 квітня 2015 року позивач не пропустив позовної давності.
Аргументи учасників справи
У вересні 2018 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просила оскаржене рішення апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що справу в першій інстанції було розглянуто за відсутності та без належного повідомлення відповідача по справі, а суд апеляційної інстанції не вирішив заяву про застосування позовної давності належним чином, оскільки позовна давність сплинула 14 жовтня 2013 року. Акцентується увага на тому, що у пункті 4.4. договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/026 від 29 серпня 2008 року банк та позичальник встановили, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обовʼязків, визначених пунктами 3.3.7 та 3.3.8 цього договору, умови зобовʼязання щодо строку повернення грошових коштів змінюються та строк повернення коштів є таким, що настав на 91 день з дня невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовʼязань. Також суд апеляційної інстанції не врахував процедуру звернення стягнення передбачену умовами договору та не встановив початкову ціну предмета іпотеки.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року справа призначена до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Апеляційний суд встановив, що 29 серпня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/026, відповідно до якого ОСОБА_3 надано кредит на поточні потреби у розмірі 64 777 доларів США зі сплатою 15 % річних, з кінцевим терміном повернення до 28 серпня 2018 року.
23 липня 2009 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 991/08-КЛ/026 від 29 серпня 2008 року, яким було збільшено ліміт кредиту до 68 711,11 доларів США та кінцевий термін погашення кредиту продовжено до 28 серпня 2023 року, інші умови залишено без змін.
Для забезпечення виконання зобовʼязання ОСОБА_3 між ПАТ "Укрсоцбанк" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 991/08-КЛЗ/027 від 29 серпня 2008 року, відповідно до якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2