1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


03 квітня 2019 року

м. Київ


справа № 1512/3707/2012

провадження № 61-36020св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,


учасники справи:

позивач - заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,


розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_4, на постанову апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараш А. А., Погорєлової С. О.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог


У березні 2012 року заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції ДАБК до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про знесення за власний рахунок самовільно збудованого обʼєкту нерухомості.


Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 за відсутністю відповідних дозвільних документів, самочинно провела роботи з будівництва нового двоповерхового індивідуального житлового будинку. Будівництво здійснено на земельній ділянці, яка не передавалася ОСОБА_2 ані у власність, ані у користування. Оскільки будівництво індивідуального житлового будинку за адресою - АДРЕСА_1, здійснено ОСОБА_2 без оформлення відповідної дозвільної документації, самовільно збудований обʼєкт підлягає знесенню. Прокурор вважав, що діями ОСОБА_2 зачіпаються інтереси держави в особі Одеської міської ради та Інспекції ДАБК в Одеській області, що згідно статті 121 Конституції України покладає на органи прокуратури обовʼязок представництва інтересів держави у суді.


Заступник прокурора просив зобовʼязати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно збудований двоповерховий житловий будинок по АДРЕСА_1.


Справа розглядалася судами неодноразово.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2014 року у складі судді: Пучкової І. М. позовні вимоги задоволено. Зобовʼязано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення: АДРЕСА_1.


Рішення суд першої інстанції мотивоване тим, що будівництво здійснено відповідачем без отримання дозволу на проведення будівельних робіт та оформлення проектної документації.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2014 року скасовано. Ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Зобовʼязано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення: АДРЕСА_1.


Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач має право користуватися земельною ділянкою, на якій зведено самочинні будівлі. Вказане право підлягає в подальшому переоформленню із встановленням правового режиму передбаченого вже чинним законодавством, проте виключає застосування статті 376 ЦК України за цієї підставою. Згідно з актом Інспекції ДАБК в Одеській області від 25 січня 2012 року про проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_2 не виконала припис Інспекції ДАБК від 05 вересня 2011 року, не усунула порушення встановлені у протоколі про притягнення її до адміністративної відповідальності від 06 вересня 2011 року та продовжує здійснювати реконструкцію житлового будинку без дозвільної документації. Таким чином, діями ОСОБА_2 зачіпаються інтереси держави в особі Одеської міської ради та Інспекції ДАБК в Одеській області. Будівництво (реконструкцію) здійснено відповідачем без отримання дозволу на проведення будівельних робіт та оформлення проектної документації, що дозволяє віднести його до категорії самочинного будівництва. При цьому будівництво (реконструкція) було здійснено з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Під час розгляду справи, відповідач не усунула порушення будівельних норм і правил. Порушення будівельних норм, порушують не тільки суспільний інтерес, але і права третьої особи ОСОБА_3, як співвласника домоволодіння та користувача земельної ділянки, на якій воно знаходиться. Ці порушення будівельних норм не можуть бути усунені шляхом перебудови. Вказані обставини, згідно висновків апеляційного суду є підставою, для застосування частини сьомої статті 376 ЦК України та зобов`язання відповідача знести за власний рахунок самовільно добудовані приміщення.


Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Одеської області від 05 травня 2015 року скасовано. Справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.


Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не зʼясував чи можлива перебудова відповідного самочинного будівництва, здійсненого відповідачем, чи відмовляється остання від її проведення, не дослідив можливості перебудови спірних будівель та не обґрунтував її неможливості. Крім того суд апеляційної інстанції не зазначив, на підставі яких доказів дійшов висновку про те, що відповідачем порушені права Одеської міської ради або Інспекції ДАБК в Одеській області, в чому саме полягає порушення цих прав, оскільки з матеріалів справи вбачається, що із самочинним будівництвом, проведеним ОСОБА_5, не погоджується саме співвласник 9/25 частин домоволодіння ОСОБА_3, вважаючи, що остання самовільно зайняла частину земельної ділянки, яка передана йому у користування, про що неодноразово звертався до органів прокуратури з відповідними заявами та скаргами за захистом своїх прав і просив прокуратуру звернутися до суду з відповідним позовом.


Короткий зміст рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій


Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12 грудня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2014 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.


Рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій мотивовані тим, що оскільки спірна земельна ділянка виділена у відповідності до вимог закону колишнім власникам, саме на цій земельній ділянці знаходиться спірна будова, яка належить відповідачу, а тому судом не встановлено, що відповідачем порушені права Одеської міської ради або Інспекції ДАБК в Одеській області, у чому полягає порушення цих прав, оскільки згідно матеріалів справи самочинним будівництвом, проведеним ОСОБА_5, не погоджується саме співвласник 9/25 частин домоволодіння ОСОБА_3


Короткий зміст постанови Верховного Суду України


Постановою Верховного Суду України від 25 травня 2017 року рішення апеляційного суду Одеської області від 17 лютого 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 12 грудня 2016 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.


Постанова Верховного Суду України мотивована тим, що самочинне будівництво є порушенням встановлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих обʼєктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого обʼєкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2014 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зобовʼязано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно добудовані приміщення: АДРЕСА_1, відповідно до розробленої та узгодженої проектної документації.


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2, не зважаючи на приписи Інспекції ДАБК в Одеській області щодо припинення самовільного будівництва, проігнорувала їх і продовжувала проводити будівельні роботи без дозволу відповідних органів на проведення такого будівництва. Оскільки ОСОБА_2 розпочала будівництво без відповідних дозволів та проекту на будівництво нерухомого майна, після притягнення її до адміністративної відповідальності не припинила самочинного будівництва, тому на підставі частини сьомої статті 376 ЦК України ОСОБА_2 необхідно виконати роботи із знесення самовільно реконструйованих приміщень у відповідності з розробленою та узгодженою проектною документацією.


Аргументи учасників справи


У травні 2018 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та відмовити у задоволенні позову. При цьому посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували частину сьому статті 376 ЦК України та неправильно оцінили висновок судової будівельно-технічної експертизи від 18 лютого 2014 року.


У липні 2018 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_6 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу.


Відзив мотивований тим, що будівництво здійснено без проектної та погоджувальної документації із порушенням протипожежних норм.


У липні 2018 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 надала відповідь на відзив ОСОБА_3, в якому зазначає про безпідставність доводів ОСОБА_3


Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.


Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року справа призначена до судового розгляду.


................
Перейти до повного тексту