Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 486/253/17-ц
провадження № 61-32903св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В.М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Дочірнє підприємство електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5 у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Лисенка П. П., Самчишиної Н. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" (далі - ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс") про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що позивач ОСОБА_4 разом з дружиною зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії, яку постачало ДПЕМ ПрАТ "Атомсервіс" відповідно до договору № 726 про користування електричною енергією від 10 жовтня 2013 року.
Позивач є особою з інвалідністю 2 групи та до 01 травня 2016 року користувався пільгами з оплати електричної енергії, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У січні 2017 року він отримав рахунок за електроенергію на суму 662,23 грн, а у лютому на суму 856,37 грн. При цьому, протягом попередніх шести місяців, з липня 2016 року, жодних рахунків або повідомлень про наявність заборгованості по оплаті за електричну енергію він не отримував.
Звернувшись до Управління праці та соціального захисту населення міста Южноукраїнська, йому стало відомо, що пільгу з оплати електричної енергії, якою він користувався як особа з інвалідністю війни 2 групи відмінено, та призначено субсидію.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати дії ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс" щодо не нарахування йому пільги особі з інвалідністю війни 2 групи та призначення субсидії за оплату електричної енергії, у звʼязку із чим в нього виникла заборгованість у розмірі 856,37 грн, неправомірними.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 3 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідач своїми неправомірними діями спричинив йому моральних страждань та переживань, порушив душевну рівновагу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано дії ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс" щодо не нарахування ОСОБА_4 як особі з інвалідністю 2 групи та призначення субсидії на електричну енергію, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 856,37 грн, неправомірними.
Стягнуто з ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс" на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500,00 грн.
Стягнуто з ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс" в дохід держави відшкодування судового збору 320,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем неправомірно порушено право позивача, передбачене Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо 100 % пільги на електропостачання, у звʼязку з чим у нього виник борг в сумі 856,37 грн. При цьому, врахував характер порушення прав позивача, який зазнав сильних душевних страждань у звʼязку з протиправною поведінкою відповідача, а також вимоги розумності та справедливості.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року апеляційну скаргу ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс" задоволено.
Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач не є тим органом, який призначає та припиняє нарахування пільг та субсидій, а лише здійснює це за даними, які надає Управління соціального захисту населення, охорони здоровʼя та праці Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
У жовтні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року та залишити в силі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що субсидія була призначена ОСОБА_6, який є сином ОСОБА_4, про існування якої позивач не знав. Вважає, що відповідач помилково застосував субсидію. Зазначає, що рахунки та заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги нараховує саме ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс", а за пів року після того як з ОСОБА_4 знято було пільгу та призначено субсидію на його адресу не надходили жодні рахунки для оплати за житлово-комунальні послуги. Крім того, апеляційний суд в порушення статті 169 ЦПК України розглянув апеляційну скаргу без участі позивача та його представника, який направив клопотання в день засідання на електронну адресу суду про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.
Доводи інших учасників справи:
13 листопада 2017 року ДПЕМ ПАТ "Атомсервіс" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу, а рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 травня 2018 року матеріали цивільної справи № 486/253/17-ц надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи: