ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа №159/1/17
адміністративне провадження №К/9901/21774/18, К/9901/21775/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 159/1/17
за позовом ОСОБА_2 до Ковельського обʼєднаного управління Пенсійного Фонду України (далі - Ковельське ОУ ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій протиправними, зобовʼязання до вчинення дій, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Ковельського ОУ ПФУ та ОСОБА_2
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гулида Р.М.., суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З. -
ВСТАНОВИВ:
03 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Ковельського ОУ ПФУ щодо виплати їй пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) у розмірі 8704 грн 13 коп. щомісячно з 15 червня по 03 жовтня 2016 року;
- зобовʼязати Ковельське ОУ ПФУ здійснити виплату її пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV у розмірі 8704 грн 13 коп. щомісячно з 15 червня по 03 жовтня 2016 року.
Позов ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що за її заявою у звʼязку з досягненням пенсійного віку, відповідно до Закону № 1058-IV, з 15 червня 2016 року їй призначено пенсію за віком у розмірі 8704 грн 13 коп. щомісячно. Виплата їй пенсії відповідачем не проводилась. З 04 жовтня 2016 року згідно з рішенням пенсійного органу їй було призначено довічне грошове утримання судді у відставці. 05 грудня 2016 року вона звернулась до відповідача із письмовою заявою про виплату їй нарахованої пенсії за віком в період з 15 червня по 03 жовтня 2016 року, проте відповідачем їй було протиправно відмовлено. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки з нарахованої їй зарплати протягом усього періоду роботи постійно утримувались передбачені законодавством внески до ПФУ, вона набула права на отримання пенсії за віком і така їй була нарахована. Невиплата їй пенсії у спірному періоді є в втручанням у володіння її власністю - пенсією.
Ковельський міськрайонний суд Волинської області постановою від 03 лютого 2017 року задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у спірному періоді відповідач, призначивши та нарахувавши позивачеві пенсію за віком з 15 червня 2016 року, відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911-VIII), позивачеві пенсію фактично не виплачував. Однак, відповідачем не взято до уваги Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року N 4-рп/2016, яким визнано неконституційними низьку положень статті 141 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) в редакції Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII) та Закону № 911-VIII.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 березня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким:
- визнав відмову Ковельського ОУ ПФУ у виплаті ОСОБА_2 за її заявою пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону № 1058-IV у розмірі 8704 грн 13 коп. щомісячно, за період з 03 липня по 03 жовтня 2016 року, протиправною;
- зобовʼязав Ковельське ОУ ПФУ здійснити виплату ОСОБА_2 пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону № 1058-IV у розмірі 8704 грн 13 коп. щомісячно, за період з 03 липня по 03 жовтня 2016 року включно.
Позов в частині позовних вимог за період з 15 червня по 02 липня 2016 року - залишив без розгляду.
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції також як суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 було визнано неконституційною заборону виплати пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі на посаді судді відповідно до Закону № 2453-VI. При цьому апеляційний суд вказав на пропуск шестимісячного строку звернення до суду та застосував наслідки такого пропуску.
20 квітня та 05 травня 2017 року Ковельське ОУ ПФУ та ОСОБА_2, відповідно, звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року . При цьому позивач просить суду касаційної інстанції залишити в силі постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2017 року, а відповідач - ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга пенсійного органу мотивна тим, що позивач в період з 15 червня по 03 жовтня 2016 року працювала на посаді судді, тому підстав проводити виплату пенсії за даний період немає в розумінні статті 47 Закону № 1058-IV в редакції Закону № № 911-VIII.
Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що апеляційний суд, застосовуючи положення частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), невірно обрахував початок перебігу строку позовної давності, який в даному випадку розпочинається не з часу призначення пенсії (15 червня 2016 року), а з дня наступного після дня її першої виплати (25 липня 2016 року) та залишив без розгляду позовні вимоги з 15 червня по 02 липня 2016 року.
Вищий адміністративний суд Україною ухвалами від 27 квітня та 01 червня 2017 року відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами, відповідно, та витребував матеріали справи першою ухвалою.
19 червня 2017 року від відповідача до суду касаційної скарги надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких пенсійний орган просить відмовити у задоволенні її касаційної скарги.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.