Постанова
іменем України
26 березня 2019 року
м. Київ
справа № 431/3002/16-к
провадження № 51-5642км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників КізімиВ.В., Косань О.О.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Кізіми В.В., захисника засудженого ОСОБА_2 - Бондаренка Ю.Ю., прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року, вирок Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130480000193 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, відповідно до статті 89 КК такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 і пунктами 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115; частиною 1 статті 263; частиною 3 статті 28 і пунктами 6, 11, 12 частиною 2 статті 115; частиною 3 статті 28 і частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця смт Марківка Луганської області, жителя АДРЕСА_2, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 28 і пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115; частиною 3 статті 28 і частиною 1 статті 263 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за частиною 2 статті 15, пунктами 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК - на строк 10 років із конфіскацією всього майна, що йому належить;
- за частиною 1 статті 263 КК - на строк 5 років;
- за частиною 3 статті 28, пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК - на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить;
- за частиною 3 статті 28, частиною 1 статті 263 КК - на строк 6 років.
Відповідно до частин 1, 3 статті 70 КК ОСОБА_1 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить, із відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Ухвалено обчислювати початок строку покарання з дати постановлення вироку - з 22 червня 2017 року.
Відповідно до статті 5 КК ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк його попереднього увʼязнення з дня затримання з 26 лютого 2016 року по 20 червня 2017 року включно за правилами частини 5 статті 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увʼязнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII) з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, а строк попереднього увʼязнення з 21 червня 2017 року по день постановлення вироку - зарахувати за правилами частини 5 статті 72 КК в редакції Закону України від 18 червня 2017 року №2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього увʼязнення" (далі - Закон № 2046-VIII) з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за частиною 3 статті 28, пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК - у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить;
-за частиною 3 статті 28, частиною 1 статті 263 КК - на строк 6 років.
Відповідно до частин 1, 3 статті 70 КК ОСОБА_2 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить, із відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Ухвалено початок строку покарання обчислювати з дати постановлення вироку - з 22 червня 2017 року.
Відповідно до статті 5 КК ОСОБА_2 зараховано у строк покарання строк його попереднього увʼязнення з дня затримання з 18 квітня 2016 року до 20 червня 2017 року включно за правилами частини 5 статті 72 КК в редакції Закону №838-VIII з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, а строк попереднього увʼязнення з 21 червня 2017 року по день постановлення вироку - зарахувати за правилами частини 5 статті 72 КК Закону №2046-VIII з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено незмінним у виді тримання під вартою.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні злочинів за нищенаведених обставин.
ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині у спосіб небезпечний для життя багатьох осіб, із корисливих мотивів на замовлення за попередньою змовою групою осіб, а також незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу за таких обставин.
У серпні-вересні 2014 року ( точних дати та часу не встановлено) за невстановлених обставин від невстановленої особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, інша особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з її розшуком, отримала замовлення на фізичне усунення шляхом вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 та ОСОБА_7, отримавши грошову винагороду на суму не менше 1000 дол. США (точної суми не встановлено). Не бажаючи самостійно вчиняти умисне вбивство, діючи з корисливих мотивів, особа матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, запропонувала реалізувати злочинний намір раніше знайомому ОСОБА_1, який погодився на це, таким чином вступивши у злочинну змову з цією особою на вчинення умисного вбивства двох осіб на замовлення з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб. При цьому особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, пояснила, що убити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 необхідно буде із застосуванням малогабаритного реактивного вогнемета МРО (далі - вогнемет), тобто спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, і 16-17 вересня 2014 року (точних дати й часу не встановлено) біля будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, передала ОСОБА_1 мішок, у якому лежав малогабаритний реактивний вогнемет МРО.
19 вересня 2014 року о 1:00 ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, діючи згідно з узгодженим раніше планом, виїхав зі свого будинку ґрунтовими шляхами до місця проживання подружжя ОСОБА_6 у АДРЕСА_3 на своєму велосипеді невстановленої моделі, забравши раніше схований у лісосмузі вогнемет. Приїхавши в с. Кризьке, ОСОБА_1 залишив біля цвинтаря велосипед і пішов з вогнеметом МРО до будинку подружжя ОСОБА_6 на АДРЕСА_3. Приблизно о 2:30 (точного часу не встановлено), обійшовши занедбаний будинок, який раніше був місцевою лазнею, ОСОБА_1 став навпроти вікна вказаного будинку на відстані приблизно 41, 75 м, вважаючи, що це місце є зручним та безпечним для вчинення пострілу. Після чого ОСОБА_1 привів у дію вогнемет та здійснив постріл із нього у вікно спальні, розташоване у лівому крилі будинку ОСОБА_6, усвідомлюючи, що в результаті його злочинних дій може наступити їхня смерть, та бажаючи настання таких наслідків.
У результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровʼя.
За вчинення злочину ОСОБА_1 отримав винагороду від особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, 1000 дол. США.
Таким чином, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, на замовлення невстановленої особи, виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочину не було закінчено з причин, що не залежали від їхньої волі.
Крім того, у 2014 році (точних місяця, числа та часу не встановлено) за невстановлених обставин особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, діючи умисно, протиправно, з метою незаконного носіння, зберігання, передачі вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вогнемет, який мав надалі використати під час вчинення умисного вбивства потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 16-17 вересня 2014 року (точного дня та часу не встановлено) біля будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, реалізовуючи свій злочинний намір на незаконну передачу вогнепальної зброї, передав ОСОБА_1 мішок, у якому знаходився вогнемет.
У подальшому ОСОБА_1 переніс вогнемет до місця тимчасової схованки, а саме до лісосмуги у напрямку села Кризьке, де незаконно зберігав до моменту використання.
19 вересня 2014 року о 1:00 ОСОБА_1, діючи згідно з обговореним раніше планом, виїхав зі свого будинку ґрунтовими шляхами у напрямку с. Кризьке на вищевказаному велосипеді, де зі схованки забрав раніше схований ним у лісосмузі вогнемет. Приїхавши у с. Кризьке, ОСОБА_1 здійснив постріл із вогнемету у вікно спальні будинку потерпілих ОСОБА_6, після чого з місця вчинення злочину зник, пізніше знищивши та сховавши рештки вогнемету у невстановленому місці.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів на замовлення організованою групою, а також носіння, зберігання, придбання, передачу вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Наприкінці 2015 року (точних дати, місяця і часу не встановлено) від невстановленої особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, надійшло замовлення на організацію умисного вбивства Старобільського міського голови ОСОБА_10, на що ця особа дала згоду.
Усвідомлюючи, що самостійно не зможе виконати умисне вбивство на замовлення, плануючи протиправну діяльність, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, звернулася до раніше знайомого ОСОБА_1 та розповіла йому про необхідність вчинення умисного вбивства на замовлення ОСОБА_10 та підбору безпосереднього виконавця цього злочину - довіреної особи з кримінальним минулим із числа близьких знайомих ОСОБА_1, який за своїми моральними якостями може вчинити такий злочин та водночас буде підконтрольним у своїй діяльності. ОСОБА_1 за погодженням з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, підібрав у якості такої особи місцевого мешканця - ОСОБА_2
Таким чином, у грудні 2015 року (точних дати і часу не встановлено) особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, створила організовану групу, до складу якої на основі єдності злочинних намірів увійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Учасники організованої групи були обʼєднані єдиним планом відомим усім, із чітким розподілом функцій між собою, спрямованим на досягнення цього плану,. Діяльність організованої групи було спрямовано на вчинення умисного вбивства на замовлення ОСОБА_10 та інших злочинів, які б могли полегшити його скоєння. Особливістю діяльності організованої групи була глибока конспірація протиправних дій, оскільки безпосередні виконавці злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не знали замовника злочину та мотивів замовлення, хибно вважаючи ним особу, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком.
З метою забезпечення конспірації під час підготовки та вчинення злочину учасники організованої групи спілкувалися за допомогою мобільних телефонів різних мобільних операторів, уникаючи відкритих розмов про обʼєкт злочину та про спосіб вчинення умисного вбивства на замовлення, використовували схованки для зберігання вогнепальної зброї та місця тимчасового переховування автомобіля ВАЗ-2101 синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, на території Марківського та Новопсковського районів Луганської області як до, так і після вчинення умисного вбивства на замовлення.
З метою реалізації зазначеного злочинного плану особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, будучи організатором злочину і керівником організованої групи, розробила план його скоєння, який усі учасники організованої групи узгодили між собою, схвалили, розподіливши ролі та функції кожного, спрямувавши їх на досягнення єдиного злочинного умислу.
Особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, розподілила функції учасників групи, згідно з якими вона, здійснювала: загальне керівництво організованою групою, що проявлялося в обʼєднанні, спрямуванні та координації зусиль учасників на вчинення злочину, плануванні та розподілі обовʼязків між учасниками організованої групи; фінансово забезпечувала діяльність злочинної групи при підготовці злочину, надавши 400 дол. США на придбання вищевказаного автомобіля ВАЗ-2101, транспортні витрати та грошову винагороду в розмірі 10 000 дол. США за вчинення умисного вбивства на замовлення безпосереднім його виконавцям; керувала підготовкою вчиненого організованою групою умисного вбивства на замовлення, що проявлялося в організації розвідувальних заходів, спрямованих на детальне вивчення обстановки та місця розташування обʼєкта посягання, підшукуванні та пристосуванні засобів та знарядь для вчинення нападу, зброї та бойових припасів, аналізі й оцінці відомостей, необхідних для реалізації злочинних дій, організації візуального спостереження за обʼєктом вчинення злочину; визначила строки вчинення умисного вбивства на замовлення, зауваживши, що його має бути вчинено не пізніше 26 лютого 2016 року; вживала заходів безпеки як до, так і після вчинення злочину; безпосередньо керувала вчиненням нападу, надаючи вказівки конкретним учасникам організованої групи щодо виконання дій, які забезпечували здійснення злочинного наміру; розподіляла кошти, отримані за успішне вчинення умисного вбивства ОСОБА_10
Згідно з розподіленими ролями ОСОБА_1, будучи активним членом організованої групи, повинен був: як найбільш наближений до організатора отримувати від особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, відомості про обʼєкт посягання, а також про ймовірне місце вчинення злочину, часовий проміжок, до якого злочин має бути вчинено; особисто приймати рішення щодо розподілу винагороди за вчинення умисного вбивства між ним та безпосереднім виконавцем; безпосередньо займатися підготовкою вчиненого організованою групою умисного вбивства на замовлення ОСОБА_10, тобто підшукувати засоби та знаряддя для його вчинення, а саме придбати автомобіль, пістолети, пристрій безшумової стрільби, гранату та підривач, набої; разом із ОСОБА_2 готуватися до вчинення умисного вбивства шляхом тренувальної стрільби по умовній мішені; проводити в необхідних місцях та за необхідних обставин розвідувальні заходи, спрямовані на детальне вивчення обстановки та місця розташування обʼєкта посягання, його дислокації, оточення та хронометражу переміщення; аналізувати та оцінювати інші відомості, необхідні для реалізації організованою групою умисного вбивства на замовлення; вжити заходів безпеки як до, так і після вчинення злочину, а саме: конспіративно звʼязуватися з організатором злочинної групи особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, після скоєного злочину, переховувати автомобіль, на якому було вчинено злочин, зброю, вживати інші засоби конспірації; безпосередньо керувати діями ОСОБА_2 та контролювати їх при вчиненні умисного вбивства на замовлення, що проявлялось у наданні вказівок щодо виконання дій, які би забезпечували здійснення злочинного задуму безпосередньо перед вчиненням умисного вбивства та на місці вчинення злочину; безпосередньо брати участь у вчиненні організованою групою умисного вбивства на замовлення, доставити ОСОБА_2 на автомобілі до місця вчинення злочину, здійснювати спостереження за навколишньою обстановкою та забезпечити відхід із місця скоєння злочину; передати ОСОБА_2 частину грошей за вчинення умисного вбивства.
ОСОБА_2, будучи активним членом організованої групи, повинен був: виконувати вказівки організатора організованої групи; отримувати від ОСОБА_1 відомості про обʼєкт посягання, час, місце, спосіб вчинення злочину; проводити рекогностування місцевості ймовірного місця вчинення умисного вбивства на замовлення, вираховуючи хронометраж руху обʼєкту посягання, проводити візуальне спостереження за обʼєктом злочинного посягання, інші необхідні для вчинення злочину розвідувальні заходи за вказівкою організатора злочину; з метою фізичного усунення обʼєкта протиправного посягання, умисного його вбивства отримати пістолет, який попередньо разом із ОСОБА_1 за вказівкою та під наглядом останнього готувати до скоєння умисного вбивства шляхом тренувальної стрільби по умовній мішені; обговорювати з ОСОБА_1 конкретні деталі вчинення злочину в імовірному місці його скоєння; безпосередньо вчинити умисне вбивство на замовлення; виконувати рекомендації щодо конспірації дій як до, так і після скоєння умисного вбивства на замовлення, а саме передати члену організованої групи зброю - знаряддя вчинення умисного вбивства на замовлення, отримати грошову винагороду за його скоєння, вжити заходів щодо мінімалізації витоку інформації про це та про місце свого перебування.
З метою здійснення замовного вбивства особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, та ОСОБА_1 визначили, що під час вчинення умисного вбивства на замовлення вони будуть використовувати заздалегідь придбані знаряддя і засоби скоєння злочинів:
- не менше 116 патронів калібру 9х18 мм (точної кількості не встановлено) та 6 спортивно-мисливських патронів бокового бою калібру 5,6 мм, пістолет Макарова (далі - ПМ) зі знищеними маркувальними позначеннями та номерами пістолета, ПМ № НОМЕР_2 (1974 року виготовлення) та газовий пістолет "ИЖ-79" калібру 7,6 мм № НОМЕР_3 (рамка) № НОМЕР_4 (затвор) (1996 року виготовлення), перероблений для забезпечення можливості стрільби патронами калібру 9х18 мм та використання пристрою безшумової стрільби, які є вогнепальною зброєю; стартовий пістолет "Аtmaca LIGHT" калібру 9 мм Р.А. виробництва Туреччини № НОМЕР_5, перероблений шляхом видалення заглушки зі ствола для забезпечення можливості стрільби нештатними патронами, який до категорії вогнепальної зброї не належить; магазини до пістолетів; гранату РГ-42 та підривач УЗГРМ, а також приладдя для проведення чищення зброї, які особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, та ОСОБА_1 придбали раніше у 2014 - 2015 роках за невстановлених обставин та які перенесли до господарчої будівлі у будинку АДРЕСА_1, та протягом січня - лютого 2016 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою підготовки пістолета до стрільби проводили тренувальні стрільби у вказаному приміщенні по дверях, вчинивши не менше 32 прицільних пострілів (точної кількості не встановлено).
- вищевказаний транспортний засіб ВАЗ-2101 синього кольору для пересування учасників організованої групи до місця вчинення умисного вбивства та від нього, перевезення в ньому вогнепальної зброї, боєприпасів, для придбання якого особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, у січні 2016 року надала ОСОБА_1 400 дол. США, а 02 лютого 2016 року ОСОБА_1 придбав цей автомобіль у жителя смт Білолуцьк за 300 дол. США;
- сім-картки мобільних операторів "МТС-Vodafon" на абонентські номери НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, "Київстар" НОМЕР_10, "Лайфселл" НОМЕР_11, НОМЕР_12, та інші невстановлені сім-картки операторів мобільного звʼязку.
У винагороду особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, забезпечувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кошти в розмірі 10000 дол. США, розподіл яких покладався на ОСОБА_1
Діючи з метою реалізації єдиного злочинного наміру, спрямованого на вчинення умисного вбивства на замовлення, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період із 21-го по 22 лютого 2016 року проводили розвідувальні заходи, які виразились у вивченні особи ОСОБА_10, хронометражу його пересування, можливих місць перебування, його оточення, особливостей спілкування у певних колах тощо.
22 лютого 2016 року приблизно о 19:30 (точного часу не встановлено), коли ОСОБА_10 вийшов із приміщення міської ради, щоб їхати додому, ОСОБА_2 згідно з розробленим планом підійшов ззаду до ОСОБА_10, намагаючись не бути поміченим ним та викритим і здійснив не менше трьох пострілів у його сторону, попавши у шию та голову потерпілого, внаслідок чого завдав йому тілесних ушкоджень у вигляді вогнепального кульового сліпого поранення шиї з пошкодженням хребта і спинного мозку, що стало причиною смерті потерпілого, таким чином вчинив умисне вбивство на замовлення Старобільського міського голови ОСОБА_10
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зникли з місця вчинення злочину на вказаному автомобілі. Зателефонувавши особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, ОСОБА_1 доповів про реалізацію злочинного плану.
23 лютого 2016 року організатор організованої групи - особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком - з дотриманням заходів конспірації передав ОСОБА_1 10 000 дол. США за виконання умисного вбивства ОСОБА_10, які ОСОБА_1 на власний розсуд розділив і передав ОСОБА_2 2500 дол. США.
Особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, маючи умисел на носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у складі організованої злочинної групи у 2014 - 2015 роках (точних дати, місяця і часу не встановлено) з метою її використання при вчиненні нападів та умисного вбивства, за невстановлених обставин придбали ПМ зі знищеними маркувальними позначками та номерами, ПМ № НОМЕР_2 (1974 року виготовлення) та газовий пістолет "ИЖ-79" калібру 7,6 мм № НОМЕР_3 (рамка) № НОМЕР_4 (затвор) (1996 року виготовлення), перероблений для забезпечення можливості стрільби патронами калібру 9х18 мм і використання пристрою безшумової стрільби, не менше 116 патронів калібру 9х18 мм та 6 спортивно-мисливських патронів бокового бою калібру 5,6 мм, гранату РГ-42 та підривач УЗГРМ, які особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, та ОСОБА_1 перенесли до господарчої прибудови будинку АДРЕСА_1, де протягом січня - лютого 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у підвальному приміщенні з метою підготовки до вбивства проводили тренувальні стрільби, здійснивши не менше 32 пострілів. А 22 лютого 2016 року о 19:30 ОСОБА_2 з метою реалізації єдиного плану на умисне вбивство здійснив три постріли з вказаного пістолета "ИЖ-79", а потім передав його ОСОБА_1
1 березня 2016 року під час проведення обшуку у будинку АДРЕСА_4, працівники поліції виявили й вилучили вищезгадані пістолети, гранату РГ-42 та підривач УЗГРМ, які в поєднанні утворюють боєприпас - ручну осколкову гранату РГ-42, придатну до вибуху, 62 патрони калібру 9х18 мм та 6 спортивно-мисливських патронів бокового бою калібру 5,6 мм, які є бойовими припасами, придатними до стрільби, та які ОСОБА_1 й ОСОБА_2 придбали, носили та зберігали без передбаченого законом дозволу у складі організованої злочинної групи.
26 лютого 2016 року під час проведення слідчих дій у будинку АДРЕСА_1, працівники поліції виявили і вилучили 15 куль та 4 гільзи, які є частинами боєприпасів - патронів калібру 9х18 мм та могли бути відстріляні зі зброї, переробленої для стрільби патронами калібру 9х18 мм, які ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали, носили та зберігали без передбаченого законом дозволу у складі організованої злочинної групи.
Внаслідок апеляційної процедури перегляду вироку суду першої інстанції апеляційний суд 14 березня 2018 року ухвалив новий вирок щодо ОСОБА_1 та постановив ухвалу щодо ОСОБА_2
Вироком Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року скасовано вирок Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_1
За новим вироком ОСОБА_1 призначено покарання:
- за частиною 2 статті 15, пунктами 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК - у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією належного йому майна;
- за частиною 1 статті 263 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за частиною 3 статті 28, пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за частиною 3 статті 28 і частиною 1 статті 263 КК - у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі статті 70 КК ОСОБА_1 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року вирок Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування вироків суду першої та апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Також просить зобовʼязати суд допитати осіб, на яких він указує у скарзі. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду першої інстанції ухвалено незаконним складом суду, оскільки головуючий суддя перебував у дружніх стосунках із потерпілим ОСОБА_10
Також засуджений зазначає, що на вимогу сторони захисту не були викликані та допитані свідок ОСОБА_11, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, свідчення яких, на думку ОСОБА_1, мали значення для встановлення істини у провадженні.
Засуджений стверджує, що 25 липня 2016 року суддя самовільно продовжив запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також призначив покарання у більшому розмірі, ніж просив прокурор у судових дебатах.
Крім того, як зазначає засуджений, під час досудового розслідування та судового розгляду йому не було розʼяснено права не свідчити проти себе; прокурор здійснював тиск на нього та ОСОБА_2 Вважає, що його дії повинні кваліфікуватись як пошкодження майна, а не замах на вбивство, оскільки він не мав умислу на позбавлення життя осіб, а мав умисел на пошкодження будівлі шляхом підпалу. Також посилається на те, що за наказом особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, застосував зброю, вважаючи, що вона випускає струмінь вогню, що будинок порожній, і його завданням було налякати подружжя ОСОБА_6. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував відсутності у провадженні висновку експерта щодо впливу вогнемета на життя людей та площі його ураження, здійснення на нього (ОСОБА_1.) тиску з боку особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження у звʼязку з розшуком, та примушування його до вчинення злочину, що також вважає помʼякшуючою покарання обставиною.
Також засуджений заперечує те, що він та ОСОБА_2 входили до організованої групи. Вказує на надмірну суворість призначеного покарання без урахування всіх помʼякшуючих покарання обставин, відсутності обтяжуючих покарання обставин та того, що він є інвалідом.
Одночасно засуджений зазначає, що розкаюється у вчиненні злочинів, готовий відшкодовувати завдану шкоду та вибачився перед потерпілими, але вони не були присутні в судових засіданнях. Вважає, що йому має бути призначено покарання інше, аніж довічне позбавлення волі.
У касаційні скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - Кізіма В.В. ставить вимогу про скасування вироків щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що вона внесена з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання ступеня тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
По обвинуваченню за частиною 2 статті 15, пунктів 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115, частини 1 статті 263 КК захисник обґрунтовує вимоги тим, що діями його підзахисного керувала особа, щодо якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, котра і поставила завдання налякати подружжя ОСОБА_6, вистреливши в будинок. Вказує на висновок експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено тілесні ушкодження середньої тяжкості.
По обвинуваченню за частиною 3 статті 28, пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115; частиною 3 статті 28, частиною 1 статті 263 КК судами встановлена відмова ОСОБА_1 на пропозицію особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, щодо особистого вбивства ОСОБА_10 Зазначає, що ОСОБА_2 стріляв у ОСОБА_10 саме тому, що ОСОБА_1 відмовився вбити останнього.
Захисник стверджує, що впродовж провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували на те, щоособа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, змушувала їх шляхом погроз виконувати її накази. У звʼязку з цим він зазначає про помилковість кваліфікації дій засуджених як вчинення злочинів у складі організованої групи, що призвело до призначення надмірно суворого покарання.
Крім того, захисник вказує на те, що потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_21 не оскаржували судових рішень, а також на непослідовність прокурора щодо міри покарання, неупередженість суду апеляційної інстанції при заявленні стороною захисту відводу прокурору, ігнорування помʼякшуючих покарання обставин, а саме каяття, допомоги слідству в розкритті злочину, стану здоровʼя, залежності ОСОБА_1 від особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, неправильну кваліфікацію дій засуджених за статтею 28 КК.
Також захисник стверджує, що висновки апеляційного суду щодо міри покарання ОСОБА_1 суперечать вимогам закону. Так само вважає, що викладений апеляційним судом висновок щодо вкрай великої площі ураження реактивного вогнемета, особливо небезпечного для життя оточуючих людей, не ґрунтується на вимогах закону та висновку судово?вибухотехнічної експертизи, а при призначенні покарання така обставина як системність не підлягає врахуванню.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_2 - Бондаренко Ю.Ю. ставить вимогу про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник оскаржує судові рішення у звʼязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також на підставах порушення прав ОСОБА_2, гарантованих та закріплених національним і міжнародним законодавством, а саме статтями 3, 5, 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
На переконання захисника, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, постійно та систематично порушував закріплені права ОСОБА_2 на справедливий і неупереджений суд, а також порушив право останнього на захист з огляду на необґрунтованість зміни захисників, які не ознайомлювалися з матеріалами справи та з якими не було спільної лінії захисту, не було надано можливості на конфіденційне побачення, що також призвело до неможливості узгодити питання щодо права на суд присяжних.
Вказує на те, що стороною захисту було заявлено відвід прокурору на підставах його упередженості, але апеляційний суд безпідставно відмовив у ньому, чим порушив право на справедливий та неупереджений суд.
Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_2 перебував під вартою з 22 червня 2017 року по 14 березня 2018 року (майже 8 місяців) без судового рішення, а під час апеляційного розгляду утримувався у металевій клітці.
У доповненнях до касаційної скарги захисник засудженого ОСОБА_2 - Косань О.О. ставить вимогу про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції з підстав порушень норм процесуального та матеріального права.
У касаційні скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у звʼязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 у звʼязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального провадження та особі засудженого через мʼякість. Просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не містить доказів на підтвердження встановлених судом обставин, висновків суд не вмотивував, а фактично обмежився перерахуванням обставин вчинення кримінального провадження та відомостей про особу засудженого, які викладено у вироку суду першої інстанції, не надавши власної оцінки та висновків конкретним обставинам вчинення кримінального правопорушення і особі засудженого.
Прокурор вважає, що за умисне вбивство за обтяжуючих обставин неможливо призначати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки його виправлення можливе при призначенні покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зокрема, стверджує, що не враховано суспільної небезпечності вчиненого ним злочину з огляду на тяжкість і фактичні обставини його скоєння. А з урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, а саме, що він є раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, судам належить обговорювати питання про призначення більш суворого покарання.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали свої касаційні скарги та захисника засудженого ОСОБА_2, а також частково не заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, доводи засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали касаційну скаргу захисника, а також касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника, заперечуючи проти задоволення касаційної скарги прокурора, доводи прокурора, яка не підтримала касаційні скарги прокурора, захисників та засудженого ОСОБА_1, обговоривши доводи, викладені в касаційних скаргах, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають зміні в порядку частини 2 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), тоді як касаційні скарги не підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Мотиви Суду
З доводів засудженого ОСОБА_1 та його захисника Кізіми В.В. у касаційних скаргах вбачається, що вони оспорюють кваліфікацію дій ОСОБА_1 за частиною 2 статті 15, пунктів 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115, частини 1 статті 263 КК на підставах відсутності умислу на позбавлення життя людей, оскільки він мав намір пошкодити майно відповідно до наказу особи, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження; вважав, що застосовує зброю по порожньому будинку, щоб налякати подружжя ОСОБА_6; потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості; особа, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, примушувала та здійснювала на нього тиску для вчинення злочину; відсутній висновок експерта щодо впливу вогнемета на життя людей та площі його ураження.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 за частиною 2 статті 15, пунктами 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК, а саме у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двох осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів на замовлення за попередньою змовою групою осіб, ґрунтується на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними частиною 1 статті 94 КПК.
Відповідний висновок суд зробив на підставі аналізу показань засудженого ОСОБА_1, який визнавав свою винуватість за вказаним обвинуваченням, а також пояснював, що платно на вимогу особи, щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, налякати подружжя ОСОБА_6 він застосував РПГ, що надала йому вказана особа, та вистрелив у будинок, а тубус порубав на шматки і викинув у поле.