Постанова
іменем України
26 березня 2019 року
м. Київ
справа № 686/18210/15-к
провадження № 51-127км17
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Голубицького С.С., Григор’євої І.В., |
| за участю: секретаря судового засідання прокурора | Манацької І.А., Пономарьової М.С., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Черняка Р.І. на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 28 листопада 2017 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кам’янця-Подільського, жительки АДРЕСА_1засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2016 року ОСОБА_7 було визнано винуватою у вчиненні кількох епізодів злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 КК та частиною 4 статті 358 КК. На підставі частини 5 статті 74, пункту 2 частини 1 статті 49 КК ОСОБА_7 звільнено від покарання за всіма обвинуваченнями, визнаними судом доведеними.
2. Суд першої інстанції визнав доведеним, що ОСОБА_7, будучи головою ліквідаційної комісії Комунального підприємства Хмельницький завод "Полімер", достовірно знаючи, що загальними зборами цього підприємства прийнято рішення про його ліквідацію, усвідомлюючи, що вона не є одноособовим власником чи співвласником підприємства, 3, 8 та 17-го листопада 2011 року у невстановленому місці виготовила підроблені офіційні документи - протоколи № 1, № 2 № 3 загальних зборів співвласників підприємства, в які внесла завідомо неправдиві відомості та які засвідчила своїм підписом і печаткою підприємства. Направивши 3 та 8-го листопада 2011 року протоколи № 1 і 2 державному реєстратору виконавчого комітету Хмельницької міської ради, вона використала ці підроблені документи. Обставини вчинення цих злочинів детально викладені у вироку суду першої інстанції.
3. Апеляційний суд Хмельницької області від ухвалою від 28 листопада 2017 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. У касаційній скарзі захисник просить на підставах, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення і закрити кримінальне провадження у звʼязку з відсутністю в її діянні складу інкримінованих злочинів.
5. На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що в обвинувальному акті та у вироку не було належним чином сформульоване обвинувачення; не зазначено відомостей про місце, час, спосіб та наслідки вчинення правопорушення; дії засудженої не містять складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 КК, і суди мали застосовувати норми щодо малозначності діяння, оскільки в цьому випадку не заподіяно будь-якої шкоди; суд першої інстанції не мотивував, чому не врахував окремих доказів та надав перевагу одним доказам перед іншими; засуджену звинувачено в умисному непроведенні ліквідації підприємства, що суперечить нормам законодавства щодо діяльності юридичної особи.
Позиції учасників судового провадження
6. Учасникам кримінального провадження з додержанням вимог закону було повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
7. Засуджена ОСОБА_7 та захисник ЧернякР.І. письмово повідомили Суду про можливість здійснення касаційного розгляду без їхньої участі.
8. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити судові рішення без зміни, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
10. Статтею 438 КПК передбачено, що при вирішенні питання про наявність підстав для скасування судових рішень суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
11. Отже, касаційний суд не перевіряє оскаржуваних судових рішень щодо неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а виходить з обставин, установлених судом.
Щодо формулювання обвинувачення в обвинувальному акті
12. Захисник вважає, що, оскільки в обвинувальному акті не зазначено часу, місця, способу, мотиву та мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди, це порушило статтю 91 КПК. На його думку таким чином було порушено право засудженої, передбачене частиною 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і посилається у цьому контексті на рішення Європейського суду з прав людини у справі Маточча проти Італії.
13. Суд зазначає, що хоча предметом розгляду суду касаційної інстанції є судові рішення, а не рішення органів обвинувачення, однак аналіз обвинувального акту може мати значення для оцінки того, чи не було через формулювання обвинувачення в обвинувальному акті порушено право засудженої ефективно захищатися від предʼявленого обвинувачення в судах першої та апеляційної інстанцій.
14. Для забезпечення права на ефективний захист в формулюванні обвинувачення мають бути зазначені ті обставини і з такою деталізацією, які необхідні й достатні для того, аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього. Це не означає, що при формулюванні кожного обвинувачення мають бути зазначені всі без виключення обставини, наведені у переліку статті 91 КПК. Натомість зазначення в обвинувальному акті обставин, що не стосуються справи і не впливають на правову кваліфікацію правопорушення, ускладнює розуміння обвинувачення і може зробити його неясним для обвинуваченої особи, що суперечитиме меті забезпечення умов для ефективного захисту.
15. Це підтверджено і практикою Європейського суду з прав людини, на яку посилається захисник. У рішенні Маточча проти Італії зазначено, що хоча "обвинуваченому мають повідомити "в деталях" підставу обвинувачення проти нього, тобто суттєві факти, які свідчать проти нього і є підставою для обвинувачення і характер обвинувачення, а саме правову кваліфікацію цих суттєвих фактів",[1] однак "обсяг "детальної" інформації, на який посилається [пункт (а) параграфу 3 статті 6 Конвенції], змінюється в залежності від особливих обставин кожної справи".[2]