Постанова
іменем України
3 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 233/4201/16-к
провадження № 51-8866км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Дронової І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2018 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2016 року було задоволено клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 369 КК та звільнено останнього від неї на підставі ч. 5 ст. 354 КК України, а кримінальне провадження № 12016050380000458 щодо вказаної особи за ч. 2 ст. 369 КК України було закрито.
13 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу місцевого суду.
Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 16 серпня 2018 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на тій підставі, що вона не є особою, котра має право подавати апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу суду відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у звʼязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на те, що апеляційний суд обмежив її право на доступ до здійснення правосуддя з метою захисту своїх прав та свобод шляхом безпідставного повернення їй апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, що стосується її прав, свобод та інтересів, які істотно порушив місцевий суд.
На обґрунтування своїх доводів скаржниця зазначає, що місцевий суд у судовому рішенні щодо ОСОБА_2 констатував факт злочинної діяльності ОСОБА_1 за відсутності щодо неї обвинувального вироку, який би набрав законної сили, що є преюдицією її винуватості та грубим порушенням засади презумпції невинуватості й забезпечення доведеності винуватості й істотно порушує права та свободи ОСОБА_1
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти касаційної скарги.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Основного Закону та офіційного тлумачення відповідних правових норм, наведеного у Рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами, обовʼязковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій. Однією з таких засад є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Перегляд судових рішень судом вищої інстанції гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини та громадянина.
Таким чином, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.