1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


28 березня 2019 року

м. Київ


Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Лагнюк М.М.,

ШевченкоТ.В.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,


учасники судового провадження:

прокурор Ткачук Г.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017250000000065,


відносноОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ст. 382 ч. 3 Кримінального кодексу України (далі - КК України).


1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування судових рішень відносно засудженого ОСОБА_2 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вимогу мотивував неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що також призвело до невідповідності призначеного засудженому покарання внаслідок мʼякості. Вважає, що апеляційним судом не дотримано вимог ст. 419 КПК України, оскільки ухвала суду не містить підстав, з яких скаргу прокурора визнано необґрунтованою.


У запереченні на касаційну скаргу захисник Кирман О.Д., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалені судові рішення відносно останнього - без зміни.


2. Історія провадження, зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за статтями 212 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 4, та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_2 1 008 504,7 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди задоволено. Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.

Вказаний вирок набрав законної сили 22 квітня 2013 року.


2.2 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується

За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 382 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк пʼять років з позбавленням права обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням на нього обовʼязків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.


2.3 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року відносно засудженого ОСОБА_2 - без зміни.


2.4 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами

ОСОБА_2, будучи засудженим вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2013 року у справі № 711/725/13-к за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 ч. 1, 358 ч. 4, 358 ч. 1 КК України, та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до остаточного покарання у виді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн, з відшкодуванням за цивільним позовом прокуратури Черкаської області на користь Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління ДФС у Черкаській області збитків у вигляді несплачених податків у сумі 1 008 504,7 грн, добровільно не виконував покладені на нього судом правові зобовʼязання, та 21 травня 2013 року задля забезпечення виконання вказаного рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист № 711/725/13-к, який з 19 червня 2014 року переданий на примусове виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 43757950. Так, ОСОБА_2, маючи систематичний прибуток, зокрема як засновник ТОВ "Родень-М", 14 червня 2016 року отримав дивідендів за 2015 рік на загальну суму 281 600 грн, частина з яких в розмірі 210 000 грн йому була виплачена готівкою по видатковому касовому ордеру, виданого 14 червня 2016 року службовими особами ТОВ "Родень-М", та про що ОСОБА_2 виконав рукописний запис і затвердив тим самим факт отримання грошей та можливість ними розпорядитись в цьому документі від 14 червня 2016 року, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 10 серпня 2017 року № 1/1858, згідно з якою рукописний текст в графі "Одержав" та підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Підпис одержувача" у видатковому касовому ордері від 14 червня 2016 року про отримання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 210 000 грн виконані ОСОБА_2 Інша ж частина дивідендів за 2015 рік в розмірі 49 000 грн була перерахована на особисту банківську платіжну картку № НОМЕР_1, видану на імʼя ОСОБА_2 в ПАТ КБ Приватбанк, на яку окрім цих грошових коштів, він отримав та витратив на власні потреби та інші зарахування різного призначення, зокрема 23 травня 2016 року в сумі 10 000 грн, 04 липня 2016 року в сумі 20 000 грн, 21 липня 2016 року в сумі 20 000 грн, 17 листопада 2016 року в сумі 2 500 грн, 24 січня 2016 року в сумі 172 495 грн, 15 березня 2017 року в сумі 31 560 грн, тим самим уникаючи сплати за своїми фінансово-правовими зобовʼязаннями за вказаним рішенням суду, умисно ухилився від виконання вироку, який набрав законної сили 22 квітня 2013 року, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді несплачених податків та штрафу за вироком.


................
Перейти до повного тексту