ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 року
м. Київ
справа № 355/55/18
провадження № 51-4814км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Голубицького С.С., Григор’євої І.В., |
| за участю секретаря судового засідання | Манацької І.А., |
| прокурора | Гошовської Ю.М., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2018 року про повернення апеляційної скарги.
Обставини справи
1. Слідчий суддя Баришівського районного суду Київської області ухвалою від 24 січня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017110070000552 від 11 листопада 2017 року наклав арешт на автомобіль "Jeep Grand Cherokee" та інше майно, вилучене в домоволодінні ОСОБА_7 та ОСОБА_6
2. ОСОБА_6 звернулася до суду із апеляційною скаргою на згадану ухвалу слідчого судді.
3. Апеляційний суд Київської області ухвалою від 26 лютого 2018 року повернув заявниці апеляційну скаргу на підставі пункту 2 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), пославшись на те, що вона не належить до кола осіб, які за кримінальним процесуальним законодавством мають право на оскарження судового рішення щодо арешту майна.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Вона стверджує, що є особою, яка має право на оскарження зазначеної ухвали слідчого судді, обґрунтовуючи доводи, у тому числі, правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 14 вересня 2017 року у провадженні № 5?162кс(15)17 та від 3 березня 2016 року у провадженні № 5-347кс15. Крім того, вказує на безпідставне задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
6. Прокурор у кримінальному провадженні подав письмові заперечення на касаційну скаргу, де зазначив, що рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є законним і обґрунтованим, оскільки, на його думку, ОСОБА_6 не є ані власницею арештованого автомобіля, ані підозрюваною, ані обвинуваченою, а тому позбавлена права оскаржувати ухвалу слідчого судді.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. У судовому засіданні прокурор заперечила проти задоволення касаційних вимог та просила залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, вважаючи її законною і обґрунтованою.
Оцінка Суду
8. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
9. За правилами частини 1 статті 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
10. З ухвали апеляційного суду вбачається, що рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 було прийнято на підставі пункту 2 частини 3 статті 399 КПК, оскільки, на думку суду, апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати.
11. Апеляційний суд дійшов такого висновку у звʼязку з тим, що в документах на транспортний засіб його власником зазначено іншу особу, а не ОСОБА_6
12. Суд вказує, що сам по собі цей факт не свідчить про те, що ОСОБА_6 не є особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
13. У КПК поняття "особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт" не визначається виключно правом власності на це майно; в це поняття включено також тих осіб, у володінні яких таке майно перебуває на інших підставах.
14. Це підтверджується, зокрема, змістом пункту 3 частини 2 статті 171 КПК, яка передбачає два альтернативних варіанти доведення належності майна особі: