ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2019 року
Київ
справа №812/162/17
адміністративне провадження №К/9901/7171/18
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просила: визнати протиправним та скасувати винесені Держаною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у луганській області (правонаступник, якої є - Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області): податкове повідомлення-рішення № 0002481702 від 10.04.2014 та рішення № 188/12-14-17-03/21 від 20.05.2014.
Позов обґрунтований тим, що у відповідача не має законних підстав для винесення спірних рішень, з огляду на те, що виявлені під час податкової перевірки факти порушення податкової дисципліни за наслідками господарської діяльності із його контрагентом є надуманими і спростовуються первинними та бухгалтерськими документами, а також рішеннями судів, які вже надавали оцінку таким податковим періодам.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.10.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002481702 від 10.04.2014 та рішення № 188/12-14-17-03/21 від 20.05.2014 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.
Рішення судів монтовані тим, що у позивача наявні всі необхідні документи, первинного та бухгалтерського обліку, за змістом яких прослідковується дійсна господарська мета укладеного з його контрагентом правочину. При цьому судами установлено, що факт не допущення позивачем податкової дисципліни у перевіряємий відповідачем період засвідчений у судовому порядку.
Не погоджуючись з рішеннями судами попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати і відмовити у задоволені позову. Вказується на те, що реальність завершеності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом є сумнівна, з огляду на відсутність доказів придбання товару і його доставки покупцю.
Письмового відзиву на дану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду її по суті.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 159-п від 27.02.2014 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області посадовими особами податкового органу проведено документальну планову невиїзну перевірку ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 21.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, у звʼязку із чим складено акт № 375/12-14-17-02/21-2449708180.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ОСОБА_3:
- пункту 2 статті 177 та пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у звʼязку із завищенням валових витрат з податку на доходи на суму 320990,70 грн. за 2012 року та чистого оподатковуваного доходу на суму 320990,70 грн. внаслідок чого підлягає донарахуванню податок з доходів за 2012 рік в розмірі 52670,27 грн.;
- пункту 2 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування", в результаті занижено єдиний внесок на суму: у 2011 році на суму 4656,39 грн.; у 2012 році на суму 26647,92 грн. (у звʼязку з збільшенням чистого доходу за рахунок необґрунтованого завищення витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Вектра 3000" та відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування", нарахування єдиного внеску здійснено в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску; у 2013 році на суму 8808,00 грн.;
- пункту 201.10 статті 201 ПК України занижено податок на додану вартість на суму 1666,67 грн., а саме у червні 2013 року - 1666,67 грн.
На підставі акта перевірки № 375/12-14-17-02/21-2449708180 від 14.03.2014 ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області, серед іншого, були прийняті: рішення № 130/12-14-17-03/21 від 10.04.2014 про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування в розмірі 3803,66 грн. і податкове повідомлення-рішення № 0002481702 від 10.04.2014, яким ОСОБА_3 збільшено грошове зобовʼязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 52670,21 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 13167,55 грн.