ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №815/930/17
касаційне провадження №К/9901/16892/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 (головуючий суддя - Іванов Е.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді: Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.) у справі №815/930/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровєрлайн - моторс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровєрлайн-моторс" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС м/п "Одеса-порт" про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610065/2 від 27.12.2016, №500060001/2016/610066/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610067/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610068/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610069/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610076/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610070/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610071/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610072/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610073/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610074/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610075/2 від 28.12.2016, №500060001/2017/610002/2 від 19.01.2017, №500060001/2017/610003/2 від 20.01.2017, №500060001/2017/610005/2 від 01.02.2017 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00259 від 27.12.2016, №500060001/2016/00260 від 28.12.2016, №500060001/2016/00261 від 28.12.2016 року, №500060001/2016/00262 від 28.12.2016, №500060001/2016/00263 від 28.12.2016, №500060001/2016/00270 від 28.12.2016, №500060001/2016/00264 від 28.12.2016, №500060001/2016/00265 від 28.12.2016 року, №500060001/2016/00266 від 28.12.2016, №500060001/2016/00267 від 28.12.2016, №500060001/2016/00268 від 28.12.2016, №500060001/2016/00269 від 28.12.2016, №500060001/2017/00006 від 19.01.2017, №500060001/2017/00008 від 20.01.2017, № 500060001/2017/00016 від 01.02.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017, адміністративний позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що між позивачем та фірмою "HANGZHOU JOY SHINE IMP.&EXP.CO.,LTD" (Китай) було укладено Контракт за № HJS/RM-15 на поставку товару (двоколісні велосипеди, запасні частини до велосипедів). З метою митного оформлення декларантом протягом грудня 2016 - січня 2017 були подані до Одеської митниці ДФС МД №500060001/2016/014319 від 26.12.2016, МД №500060001/2016/014321 від 26.12.2016, МД № 500060001/2016/014323 від 26.12.2016, МД №500060001/2016/014325 від 26.12.2016, МД №500060001/2016/014331 від 26,12.2016, МД № 500060001/2016/014342 від 26.12.2016, МД №500060001/2016/014369 від 26.12.2016, за МД №500060001/2016/014370 від 26.12.2016, за МД № 500060001/2016/014371 від 26.12.2016, МД №500060001/2016/014373 від 26.12.2016, МД №500060001/2016/014375 від 26.12.2016, МД № 500060001/2016/014376 від 26.12.2016, за МД №500060001/2017/000444 від 19.01.2017, МД №500060001/2017/000481 від 20.01.2017, МД № 500060001/2017/000805 від 30.01.2017. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Під час здійснення митного контролю митним органом було витребувано у декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої до митного оформлення вартості товару, втім листами підприємство повідомило про неможливість подання додаткових документів. За результатами розгляду МД та доданих до них документів, посадовою особою митного органу складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00259 від 27.12.2016, №500060001/2016/00260 від 28.12.2016, №500060001/2016/00261 від 28.12.2016 року, №500060001/2016/00262 від 28.12.2016, №500060001/2016/00263 від 28.12.2016, №500060001/2016/00270 від 28.12.2016, №500060001/2016/00264 від 28.12.2016, №500060001/2016/00265 від 28.12.2016 року, №500060001/2016/00266 від 28.12.2016, №500060001/2016/00267 від 28.12.2016, №500060001/2016/00268 від 28.12.2016, №500060001/2016/00269 від 28.12.2016, №500060001/2017/00006 від 19.01.2017, №500060001/2017/00008 від 20.01.2017, № 500060001/2017/00016 від 01.02.2017, а також прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610065/2 від 27.12.2016, №500060001/2016/610066/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610067/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610068/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610069/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610076/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610070/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610071/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610072/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610073/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610074/2 від 28.12.2016, №500060001/2016/610075/2 від 28.12.2016, №500060001/2017/610002/2 від 19.01.2017, №500060001/2017/610003/2 від 20.01.2017, №500060001/2017/610005/2 від 01.02.2017. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийнявши оскаржувані рішення та картки відмови. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також обʼєктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Одеська митниця ДФС подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Касаційна скарга обґрунтована тим, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через наявні у них розбіжності та відсутність певних відомостей щодо складових митної вартості. Таким чином, митний орган наполягає на правильності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товарів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Як свідчать обставини справи та зʼясовано судами першої та апеляційної інстанцій, декларантом одночасно із митними деклараціями подано вичерпний перелік документів передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обовʼязок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозвʼязок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.