1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 826/8866/17

адміністративне провадження № К/9901/3969/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Берназюка Я. О., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8866/17

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобовʼязання вчинити дії;

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Вєкуа Н. Г.) від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Лічевецький І. О., Мельничук В. П., Земляна Г. В.) від 24 січня 2019 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 22 серпня 2017 року, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. від 16 вересня 2015 року № 813 в частині щодо: договору банківського вкладу (депозиту) № 007-19553-020315 від 02 березня 2015 року на суму 4000,00 євро;

- зобовʼязати уповноважено особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_5 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк" які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк".

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" в частині в частині щодо договору банківського вкладу (депозиту) № 007-19553-020315 від 02 березня 2015 року на суму 4000,00 євро.

Зобовʼязано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_5, як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) № 007-19553-020315 "Зростаючий" у євро укладеного 02 березня 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування (200000,00 грн.).

Стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640,00 грн. за рахунок уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк".

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року в частині визнання протиправним і скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" в частині в частині щодо договору банківського вкладу (депозиту) № 007-19553-020315 від 02 березня 2015 року на суму 4000,00 євро.

Залишено без задоволення адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" в частині в частині щодо договору банківського вкладу (депозиту) № 007-19553-020315 від 02 березня 2015 року на суму 4000,00 євро.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року - залишено без змін.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 08 лютого 2019 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання уповноваженої особи про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 у цій справі.

8. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.

9. Станом на 03 квітня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у євро № 007-19553-020315, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 4000,00 євро на строк по 16 березня 2015 року включно, із виплатою процентів.

11. 02 березня 2015 року між ОСОБА_2 як Комітент та ОСОБА_6 як Комісіонер укладено Договір комісії, згідно якого Комісіонер зобовʼязується за дорученням Комітента за винагороду вчинити від свого імені за рахунок Комітента наступний правочин: здійснити перерахування на вкладний (депозитний) рахунок Комітента № НОМЕР_1 в ПАТ "Дельта Банк", грошових коштів у розмірі 4000,00 євро.

12. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних.

13. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу.

14. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 004-19551-020315, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

15. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/450 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 007-19553-020315 від 02 березня 2015 року, укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк", згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

16. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк". Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

17. У звʼязку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

18. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що уповноваженою особою не доведено, що умови укладеного договору банківського вкладу (депозиту) передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг позивачу чи іншим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; крім того, ОСОБА_2 не є кредитором банку, а виступає його вкладником.

20. Також суд першої інстанції зазначив, що не знайшли свого підтвердження доводи уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту), оскільки законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних. Уповноваженою особою не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк". Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

21. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині, виходив з наступного.

22. Згідно з положеннями ст. 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку, а відтак він не несе жодних правових наслідків для позивача та не підлягає скасуванню в порядку адміністративного судочинства.

23. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813, про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) укладеного між позивачем і ПАТ "Дельта Банк", задоволенню не підлягають. В решті позовних вимог, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

25. Зокрема, скаржник зазначив, дії уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

26. Також скаржник зазначив, що перерахування грошових коштів на рахунок позивача відбулось з рахунку іншої особи під час дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

27. Крім того, скаржник вважає, що апеляційним судом надано невірну правову оцінку вимогам ст. 36, 37, 38 Закону № 4452-VI, оскільки за результатами роботи Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" було вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 02 березня 2015 року № 007-19553-020315, та, як наслідок, у відповідача відсутній обовʼязок включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу в межах гарантованої суми.


................
Перейти до повного тексту