ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
Київ
справа № 816/1218/16
провадження № К/9901/22729/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Канигіної Т. С., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Пʼянової Я. В. (головуючий), Чалого І. С., Зеленського В. В.
І. Суть спору
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавські області (надалі також ГУНП в Полтавській області, відповідач), у якому просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 23 червня 2016 року № 673 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення;
1.2. визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 24 червня 2016 року № 184 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області з 24 червня 2016 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
1.4. стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди в сумі - 50 000,00 гривень.
3. В обґрунтування позову позивач зазначає, що його неправомірно звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у звʼязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Вважає, що ним не порушувалась службова дисципліна та відсутні рішення суду, якими встановлено вчинення ним протиправної поведінки, а тому спірні накази ГУНП в Полтавські області є протиправними, необґрунтованими та такими, що прийняті без урахування всіх обставин.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 9 вересня 2002 року по 6 листопада 2015 року.
5. Наказом ГУНП в Полтавській області від 7 листопада 2015 року № 8 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу до Національної поліції України.
6. Наказом ГУНП в Полтавській області від 25 березня 2016 року № 74 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області.
7. До ГУНП в Полтавській області надійшла інформація, що 28 квітня 2016 року в рамках кримінального провадження № 42016170690000026, розпочатого 25 квітня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, УВБ в Полтавській області ДВБ НП України спільно з УСБ України в Полтавській області та військовою прокуратурою Полтавського гарнізону в м. Полтава затриманий оперуповноважений спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській майор поліції ОСОБА_1 У ході огляду ОСОБА_1 та його автомобіля виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 5000,00 гривень і 200 доларів США.
8. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2016 року у справі № 554/3449/16-к ОСОБА_1 відсторонено від посади оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області строком на 2 місяці.
9. Наказом ГУНП в Полтавській області від 5 травня 2016 року № 295 за фактом відкриття кримінального провадження № 42016170690000026 за частиною третьою статті 369-2 КК України призначено службове розслідування.
10. За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області 23 червня 2016 року.
11. Так, висновком службового розслідування встановлено, що оперуповноважений спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 неодноразово спілкувався з громадянином К., який є заявником у кримінальному провадженні за фактом викрадення в нього грошових коштів. Наслідком такого спілкування, стало звернення громадянин К. до правоохоронних органів щодо вимагання майором поліції ОСОБА_1 грошових коштів, для вирішення питання щодо належного розслідування вказаного кримінального провадження. 28 квітня 2016 року працівниками прокуратури Полтавської області, УВБ в Полтавській області ДВБ НПУ та УСБУ в Полтавській області у приватному автомобілі майора поліції ОСОБА_1, у ході слідчої дії, вилучено грошові кошти в сумі 5000,00 гривень і 200 доларів США.
12. Також у висновку службового розслідування зазначено про те, що за порушення службової дисципліни, що виявилося у недотриманні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 необхідно звільнити зі служби в Національній поліції України.
13. Отже, висновок службового розслідування базується на тому, що працівниками УВБ в Полтавській області ДВБ НП України спільно з УСБ України в Полтавській області та військовою прокуратурою Полтавського гарнізону в м. Полтава, у рамках кримінального провадження № 42016170690000026, розпочатого 25 квітня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, затримано оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1
14. На підставі висновку службового розслідування, т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області 23.06.2016 року прийняв наказ №673 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
15. Накладене на позивача дисциплінарне стягнення виконано шляхом видання наказу ГУНП в Полтавській області від 24 червня 2016 року № 184 о/с, яким позивача - ОСОБА_1 звільнено з органів Національної поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у звʼязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
16. Позивач, не погоджуючись із указаними наказами ГУНП в Полтавській області, звернувся до суду.
17. На запити суду першої та апеляційної інстанції Октябрським районним судом м. Полтави надано відповіді про те, що у провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 554/5019/16-к по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, яке на даний час не розглянуто.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
18. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого:
18.1. визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 23 червня 2016 року № 673 у частині накладення на оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в Національній поліції України;
18.2. визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Полтавській області від 24 червня 2016 року № 184 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з органів Національної поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у звʼязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
18.3. поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області з 25 червня 2016 року;
18.4. зобовʼязано ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25 червня 2016 року по 16 березня 2017 року з відповідним відрахуванням обовʼязкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
18.5. В іншій частини позовних відмовлено.
19. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що застосовуючи крайній захід дисциплінарної відповідальності стосовно ОСОБА_1, відповідачем не враховано презумпцію невинуватості. Висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні № 42016170690000026, яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження. У звʼязку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на даний час відсутній вирок суду стосовно позивача, спірні накази прийнятий відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
20. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року постанова суду першої інстанції змінена в частині стягнення з відповідача грошового забезпечення, внаслідок чого, стягнуто з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25 червня 2016 року по 16 березня 2017 року в розмірі 49 698,10 гривень; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
21. Суд апеляційної інстанції погодився з правовою позицією суду першої інстанції в частині протиправності спірних наказів. У частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення помилково не визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача.
IV. Касаційне оскарження
22. ГУНП в Полтавській області звернулося з касаційною скаргою, в якій з посиланням на норми чинного законодавства вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не повно зʼясували обставини справи, порушили норми матеріального та процесуального права, у звʼязку з чим, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
23. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідач при прийнятті рішення про звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ, діяв в виключно у межах повноважень та у спосіб, що встановлений чинним законодавством. Процедура звільнення, визначена Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань була дотримана відповідачем у повному обсязі, жодних порушень прав та законних інтересів позивача не допускалося. Вважає, що висновки судів попередній інстанцій щодо протиправності звільнення позивача є необґрунтованими.
24. Касаційна скарга не містить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм чинного законодавства в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто, в цій частині рішення судів скаржником не оскаржується.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
26. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
28. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Спірні правовідносини регулюються Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230) та іншими нормативно-правовими актами.
31. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
32. Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобовʼязаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обовʼязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовʼязків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоровʼя; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у звʼязку з виконанням службових обовʼязків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.