ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
Київ
справа №2а-2834/11/1270
адміністративне провадження №К/9901/39289/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року (головуючий суддя - Пляшкова К.О.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року (колегія суддів: головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Старосуд М.І., Юрченко В.П.)
у справі № 2а-2834/11/1270
за позовом Приватного підприємства "Іст-Оіл Луганськ"
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (правонаступником якої є Луганська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області)
про визнання дій протиправними та скасування наказу №558 від 25.03.2011,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2011 року Приватне підприємство "Іст-Оіл Луганськ" звернулось в Луганський окружний адміністративний суд з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання дій протиправними та скасування наказу №558 від 25.03.2011.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.04.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011, позов задоволено:
- визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську по видачі та виконанню наказу № 558 від 25.03.2011 "Про проведення документальної невиїзної перевірки" приватного підприємства "Іст-Оіл Луганськ" (код ЄДРПОУ 35156326) 28.03.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобовʼязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року;
- скасовано наказ №558 від 25.03.2011 "Про проведення документальної перевірки" приватного підприємства "Іст-Оіл Ліганськ" 28.03.2011 з питань правомірності нарахування податкових зобовʼязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Іст-Оіл Луганськ" судовий збір у розмірі 3, 40 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
У касаційній скарзі МДПІ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й невідповідність висновків судів обставинам справи, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову, розглянувши справу за участі представника МДПІ.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2011 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з Луганського окружного адміністративного суду.
На підставі вищевказаної ухвали ВАСУ, за ініціативою Луганського окружного адміністративного суду ухвалою від 31 липня 2015 року відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року відновлено втрачене судове провадження в адміністративній справі №2а/2834/11/1270 в частині змісту процесуальних документів: адміністративного позову від 04.04.2011, апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.04.2011, ухвали Луганського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 05.04.2011; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26.04.2011; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011 про відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011 про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2016 року під час розгляду касаційної скарги у відкритому судовому засіданні, з огляду на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження, закрив касаційне провадження за касаційною скаргою МДПІ.
Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську, правонаступником якої є Луганська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ОДПІ), звернулась із заявою про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Верховного Суду України від 03 жовтня 2017 року заяву ОДПІ задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року скасовано, справу передано до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року справу призначено до касаційного розгляду на 12 грудня 2017 року.
16.03.2018 справу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017).
Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2018 задоволено заяви про самовідвід суддів Бившевої Л.І. та Шипуліної Т.М., а касаційну скаргу передано до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст. 341 КАС України).
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції й ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 25.03.2011 начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську, на підставі ст.20, пп.пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, прийнято наказ № 558 від 25.03.2011 (далі - Наказ) про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Іст-Оіл Луганськ" з питань правомірності нарахування податкових зобовʼязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.
Вказаний Наказ разом з повідомленням №6 про проведення з 28.03.2011 по 01.04.2011 у приміщенні МДПІ позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Іст-Оіл Луганськ" направлено останньому 25.03.2011 й отримано ним 31.03.2011, про що свідчить напис на поштовому конверті.
Контролюючи органом проведено невиїзну документальну перевірку податкових зобовʼязань та податкового кредиту декларацій з ПДВ з 01.01.2011 по 31.01.2011, наданих до МДПІ позивачем, за результатами якої складено акт № 161/23-35156326 від 28.03.2011.
Перевіркою встановлено порушення ПП "Іст-Оіл Луганськ":
- п.3 ст.5, п.1 ст.7 ГК України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 завищено податкове зобовʼязання у сумі 105 338 гривень та завищено податковий кредит у сумі 97 796 гривень;