ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
Київ
справа №812/1508/17
адміністративне провадження №К/9901/59615/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Казначеєв Е.Г., судді - Компанієць І.Д., Міронова Г.М.)
у справі № 812/1508/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт"
до Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Лисичанськнафтопродукт" (далі Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2017 № 0000411404 та №0000401404.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за наслідками проведення фактичної перевірки дотримання Товариством порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, тощо, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність у діяльності позивача вимог чинного законодавства.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 (суддя Ірметова О.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 частково задоволено апеляційну скаргу Товариства та скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2017 № 0000401404. У цій частині прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 13.07.2017 № 0000401404 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 96 001,96 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку.
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 залишено без змін.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
Товариство у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, тому в задоволенні касаційної скарги просило відмовити.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 в частині відмови в задоволенні позову у касаційному порядку не оскаржено, відтак не є предметом касаційного перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками проведеної ГУ ДФС у Луганській області фактичної перевірки автозаправної станції (далі - АЗС) позивача, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 2, складено акт від 26.06.2017.
У ході перевірки АЗС знято залишки товарних запасів, які знаходились у реалізації та складено відомість про результати перевірки щодо повноти оподаткування, реалізації та фактичних залишків запасів, яка завірена підписом матеріально-відповідальної особи оператора АЗС.
При цьому встановлено надлишки та нестача паливно-мастильних матеріалів, а саме:
- бензин А-92-Євро5-Е5 нестача у кількості 702,8 л. на загальну суму 16 656,36 грн.;
- бензин А-95-Євро5-Е5 нестача у кількості 1227 л. на загальну суму 30 086,00 грн.;
- дизельне пальне Л-Євро5-ВО надлишки у кількості 58 л. на загальну суму 1258,60 грн.
Всього товарних запасів за місцем їх реалізації не обліковано в установлено порядку на суму 48 000,96 грн.
У звʼязку з цим відповідач дійшов висновку про порушення Товариством вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо обовʼязку вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.