ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
Київ
справа №813/2003/18
адміністративне провадження №К/9901/68178/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року (суддя Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року (головуючий суддя Ніколін В.В., судді: Заверуха О.Б., Рибачук А.І.) у справі №813/2003/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року, позовну заяву залишено без розгляду у звʼязку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просила рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на те, що про призначення судового засідання на 9 липня 2018 року її не було повідомлено в установленому статтями 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) порядку, оскільки конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що свідчить про те, що вона судової повістки не отримувала. Крім того, судами не взято до уваги той факт, що нею на електрону адресу суду 11 червня 2018 року надіслано клопотання про проведення підготовчого засідання у справі за її відсутності, а у дати призначення судових засідань 9 та 25 липня 2018 року вона перебувала за межами України.
У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача просив залишити її без задоволення, посилаючись на дотримання судами першої та апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваних судових рішень положень статей 126, 205 та 240 КАС, адже суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 124 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обовʼязковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси-шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси-шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), курʼєром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Вручення повістки у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси за правилами статті 126 КАС здійснюється під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобовʼязана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, у призначене на 11 червня 2018 року підготовче засідання, належним чином повідомлений позивач не зʼявилась та не забезпечила явку уповноваженого представника, у звʼязку з чим засідання відкладено на 9 липня 2018 року, про що її додатково повідомлено повісткою про виклик до суду.
9 липня 2018 року позивач в судове засідання повторно не прибула, явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неприбуття суд не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі не подала. На адресу суду повернувся за закінченням терміну зберігання поштовий конверт із судовою повісткою, адресований ФОП ОСОБА_1, який був направлений за вказаною у позовній заяві адресою. У звʼязку із наведеним, розгляд справи судом знов відкладено на 25 липня 2018 року на 14:00 год., про що позивача додатково повідомлено повісткою про виклик до суду. Вказану повістку позивач отримала 12 липня 2018 року особисто.
Таким чином, про судові засідання 11 червня 2018 року та 25 липня 2018 року позивач повістку отримувала, а про судове засідання 9 липня 2018 року поштове відправлення з повісткою не вручене позивачу з причин, незалежних від суду, який у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів адресатом є поза межами судового контролю. Обовʼязок суду "повідомити" полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, а не забезпечити його прибуття.
У розумінні частини одинадцятої статті 126 КАС слід вважати, що таку повістку про виклик в судове засідання на 9 липня 2018 року о 10:00 годині врученою позивачу належним чином.
У підготовче засідання, призначене на 25 липня 2018 року позивач втретє не прибула, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.114). Заява про причини неявки до суду не надходила.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС. Так, частиною пʼятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є субʼєктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується з положеннями статті 240 КАС, якою визначено що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є субʼєктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС учасники справи зобовʼязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовʼязки. Згідно із частиною першою статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.