ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
Київ
справа №826/6928/16
адміністративне провадження №К/9901/49986/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді - Кузьменко В.В., Шелест С.Б.)
у справі №826/6928/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"
до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та рішення про стягнення коштів у рахунок податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" (далі- Підприємство) звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та рішення про стягнення коштів у рахунок податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що сума податкового боргу зі сплати акцизного податку, яка зазначена у вимозі, набула статусу безнадійного податкового боргу, оскільки сформувалась внаслідок дії форс-мажорних обставин, що підтверджується сертифікатом ТПП №5289 від 15.10.2015, відповідно в силу п.101.2.4 ст. 101 Податкового кодексу України підлягала списанню відповідачем. Оскаржувані вимога та рішення про опис майна та рішення про стягнення коштів, в свою чергу, були винесені відповідачем, не зважаючи на відсутність вини позивача у вчиненні податкового правопорушення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій виходив з того, що позивачем, у встановлений законом строк, не погашено суму узгодженого грошового зобовʼязання, що набула статусу податкового боргу. При цьому, суд першої інстанції врахував, що Підприємством в межах адміністративної справи №826/1484/16 оскаржується відмова у списанні безнадійного податкового боргу, однак зазначив, що станом на момент прийняття рішення у даній справі судове рішення у справі №826/1484/16 не прийнято.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №324-11 від 01 грудня 2014 року; визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01 грудня 2014 року; визнано протиправним та скасовано рішення №1 від 06 лютого 2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків; стягнуто з Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, поштова адреса:01021,м. Київ, вул. Інститутська, буд.19-Б, оф.30, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" (48400, Тернопільська область, Бучацький район, місто Бучач, вул. Бариська, буд.8-А, код ЄДРПОУ 31274359) за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати в загальній сумі 98 251,00 грн. (девʼяносто вісім тисяч двісті пʼятдесят одну гривню), сплачені за платіжними дорученнями № 489 від 28.04.2016 року на суму 46 786,00 грн. та № 1355 від 28 вересня 2016 року на суму 51 465,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції про наявність у позивача узгодженої суми грошового зобовʼязання не відповідають фактичним обставинам справи та зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року у справі №826/1484/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, визнано протиправною відмову Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників у списанні безнадійного податкового боргу в розмірі 3 840 500, 27 грн. та зобовʼязано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників списати безнадійний податковий борг за заявою Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" № 816 від 10.12.2015 в розмірі 3 840 500,27 грн., що утворився станом на 31.12.2014.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність законодавчих підстав для списання безнадійного податкового боргу Підприємства з акцизного податку в сумі 3 840 500 грн. 27 коп., з огляду на що, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті та направлені платнику податків з дотриманням вимог податкового законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30 листопада 2014 року у звʼязку з неможливістю сплати самостійно задекларованих грошових зобовʼязань з акцизного податку у сумі 2 116 485 грн. згідно декларації від 19.11.2014, а також з податку на додану вартість у сумі 818844, 00 грн. згідно декларації від 19.11.2014 року у ПрАТ "Галіція Дистилері" виник борг, що зумовило надіслання на адресу позивача податкової вимоги №324-11 від 01.12.2014 року.
Згідно податкової вимоги за позивачем станом на 01.12.2014 рахується податковий борг в сумі 2 935 329, 88 грн., в тому числі: з акцизного податку в розмірі 2 116 485, 88 грн., з податку на додану вартість у розмірі 818 844,00 грн.
В подальшому, в.о. начальника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України здійснено опис майна, що перебуває у власності платника податків, про що складено рішення про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01.12.2014.
На підставі вказаного рішення податковим керуючим складено акт опису майна №38 від 03.12.2014, яким здійснено опис майна ПрАТ "Галіція Дистилері" всього на загальну суму 2 935 338, 00 грн.
Відповідно до пункту 32 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в.о. начальника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників прийнято рішення №1 від 06.02.2015 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.
Незгода позивача з даними вимогою, рішеннями про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01.12.2014 та №1 від 06.02.2015 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, в редакції, чинній на момент їх виникнення.
У відповідності до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобовʼязаний самостійно сплатити суму податкового зобовʼязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовʼязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовʼязання та/або пені вважається узгодженою.
Приписами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковим боргом, вважається сума узгодженого грошового зобовʼязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовʼязання.
За змістом ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовʼязання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.