ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
Київ
справа №2а/1570/7293/11
адміністративне провадження №К/9901/3730/18, К/9901/3739/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційних скарг Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА СЕРВІС"
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року (колегія суддів: головуючий суддя - Танцюра К.О., судді - Завальнюк І.В., Соколенко О.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 (колегія суддів: головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді - Золотніков О.С., Скрипченко В.О.)
у справі №2а/1570/7293/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА СЕРВІС"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА СЕРВІС" (далі- Товариство) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ).
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про помилковість висновку ДПІ, що господарські операції, укладені між позивачем та його контрагентами, реально не виконувались та мали безтоварний характер, відтак у відповідача не було підстав для донарахування грошових зобовʼязань Товариству та застосування до нього штрафних санкцій.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурор м. Одеси подав заяву від 30.01.2012 про свій вступ у справу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ №0001211610 від 12.09.2011 в частині визначення штрафних санкцій у сумі 99 160, 93 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ №0001011610 від 27.07.2011 в частині визначення грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у сумі 1 046 629, 47 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року частково задоволено апеляційну скаргу позивача, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ №0001211610 від 12.09.2011 в частині визначення штрафних санкцій у сумі 99 160, 93 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 27.07.2011 в частині визначення грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у сумі 1 046 629,47 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 784 972, 10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
Товариство також звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити адміністративний позов, пославшись на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 04.07.2014 та від 09.07.2014 відкрито касаційне провадження.
12.01.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах Товариства з ТОВ "Компанія "УКРНАФТОТРЕЙД" та ПП "НОВАСЕРВІС" за грудень 2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 03.06.2011, в якому викладено висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп. "д" пп.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податкового кредиту у загальному розмірі 451 838, 71 грн.
На цій підставі 21.06.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000941610, яким Товариству визначено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на загальну суму 790 770, 74 грн., у т.ч. за основним платежем - 451 838, 71 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 338 879, 03 грн.
За наслідками адміністративного оскарження, ДПІ 12.09.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0001211610, яким позивачу визначено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість за основним платежем на 396 643, 70 грн. та штрафними фінансовими санкціями у сумі 297 482, 78грн.;
- податкове повідомлення-рішення №0001231610, яким Товариству донараховано грошове зобовʼязання з податку на додану вартість у сумі 55 195, 01грн.
Свої дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень ДПІ обґрунтовує тим, що укладені між позивачем та ТОВ "Компанія "Укрнафтотрейд" і ПП "НОВАСЕРВІС" договори поставки фактично не виконувались.
Крім того, за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ПЕЙД", ТОВ "НВКП ГІДРО-АЛЬФА", ТОВ "ТД ЄВРОПА", ТОВ "ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТЕН" за період грудень 2010 року, січень 2011 року, березень-квітень 2011 року складено акт від 04.07.2011.
В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог пп."д" пп.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у розмірі 4 592 264, 73 грн.
На цій підставі ДПІ 27.07.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001011610, яким Товариству визначено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у сумі 4 592 264, 73 грн. за основним платежем та 784 973, 11грн. за штрафними фінансовими санкціями.
Свої дії щодо прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ обґрунтувала тим, що укладений між позивачем та ТОВ"ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТЕН" договір носив безтоварний характер.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.