ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10740/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Укртрансгаз",
представник позивача - Оніщук В.М., адвокат (дов. від 29.12.2018),
відповідач - Антимонопольний комітет України,
представник відповідача - Кравченко О.К., головн. спец. відділу (дов. від 31.01.2019),
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2018 (суддя Підченко Ю.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 (головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Дикунська С.Я.)
у справі № 910/10740/18
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Товариство)
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
про визнання недійсним рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним рішення від 24.05.2018 № 268-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі № 910/10740/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовані відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами Товариства, викладеними у касаційній скарзі:
- судами попередніх інстанцій не враховано те, що у Комітету не було будь-яких законних підстав для притягнення Товариства до відповідальності за порушення пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладення штрафу у розмірі 826 000 грн.;
- рішення Комітету про накладення на Товариство штрафу у розмірі 826 000 грн. прийняте без дотримання пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню;
- судами попередніх інстанцій у вирішенні спору зі справи невірно застосовані приписи статті 8 Конституції України, статей 4 та 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України";
- судом першої інстанції ухвалене необґрунтоване та безпідставне рішення у справі без урахування доводів та доказів, наданих позивачем;
- суд першої інстанції мав всі правові підстави для задоволення позову Товариства, проте безпідставно цього не зробив, посилаючись на доводи, які фактично є необґрунтованими.
Комітет у відзиві на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові акти попередніх інстанцій - залишити без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що рішення та постанова прийняті з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з повним зʼясуванням всіх обставин, які мають значення для справи.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:
- визнано дії Товариства порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації на вимогу державного уповноваженого Комітету від 29.01.2018 № 128-29/06-1154 у встановлений ним строк;
- за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 826 000 грн.
Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:
- Комітет на підставі пункту 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" проводив дослідження ринків природного газу у сфері здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції учасниками цього ринку;
- 29.01.2018 Комітет надіслав на адресу Товариства вимогу № 128-29/06-1154 за підписом державного уповноваженого про надання інформації (далі - Вимога), відповідно до якої запропонував Товариству у семиденний термін з дня отримання вимоги надати:
1) копії договорів транспортування природного газу з усіма додатками, додатковими угодами, протоколами розбіжностей, актами приймання -передачі, які підписані між Товариством та 20 найбільшими субʼєктами господарювання - замовниками послуг з транспортування, що були чинними у 2016 та 2017 роках;
2) звіт про фінансові результати за 2017 рік;
- вказана вимога отримана позивачем 31.01.2018;
- листами від 06.02.2018 та від 02.03.2018 Товариство повідомило Комітет про те, що інформація, яку запитує останній у Вимозі, є конфіденційною та становить комерційну таємницю; Комітет має право отримувати конфіденційну інформацію лише у випадках, прямо передбачених законодавством, зокрема: у межах розгляду заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у межах розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у межах розгляду перевірок щодо дотримання субʼєктами Закону України ""Про захист економічної конкуренції". При цьому Товариство зазначило про те, що останнє не відмовляє Комітету в наданні відповідної інформації та звертається до Комітету з проханням уточнити правову підставу отримання конфіденційної інформації;
- 23.02.2018 Комітет розпорядженням № 06/40-р у справі № 128-26.13/19-18 постановив розпочати розгляд справи за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Комітету на Вимогу державного уповноваженого Комітету від 29.01.2018 № 128-29/06-1154;
- листом від 26.02.2018 Товариству було надіслано копію вказаного розпорядження, запропоновано повідомити Комітет про причини ненадання запитуваної інформації та повторно запропоновано надати інформацію, яка запитувалася у Вимозі;
- згідно з листом від 12.03.2018 Товариство надало Комітету копію звіту про фінансові результати за 2017 рік (на питання № 2 Вимоги від 29.01.2018) та звернулося до Комітету з проханням продовжити до 27.03.2018 термін надання інформації на питання № 1 Вимоги, зокрема щодо надання копій актів приймання-передачі, складених між Товариством та 20 найбільшими замовниками послуг транспортування;
- листом Комітету від 20.03.2018 Товариству продовжено до 27.03.2018 термін надання інформації на питання № 1 Вимоги;
- листом від 26.03.2018 Товариство надало інформацію, яка запитувалася у питанні № 1 Вимоги.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності субʼєктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
У відповідності до пункту 1 частини третьої статті 7 наведеного Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження вимагати від субʼєктів господарювання, обʼєднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Згідно з пунктами 6 та 13 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від субʼєктів господарювання, обʼєднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), субʼєктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).