ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 907/434/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Сипень Віти Габорівни,
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кравчук Н.М., судді - Кордюк Г.Т, Плотніцький Б.Д.)
від 05.02.2019,
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квасок",
до фізичної особи-підприємця Сипень Віти Габорівни,
про стягнення 172 483,00 грн,
В С Т А Н О В И В:
у липні 2018 року ТОВ "Квасок" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП Сипень В.Г. про стягнення 172 483,00 грн безпідставно отриманих коштів.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 позов задоволено. Повний текст рішення було складено 08.10.2018.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ФОП Сипень В.Г. подала апеляційну скаргу.
У апеляційній скарзі відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на її подання, яке обґрунтоване тим, що вказаний строк був пропущений у звʼязку з неналежним повідомленням його про розгляд справи. Зазначає, що повний тест рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 у справі ФОП Сипень В.Г. отриманий не був, скаржник ознайомився з матеріалами справи лише 15.01.2019, після отримання листа Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Сипень В.Г. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018.
Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції і передати справу до Західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження.
Підставами для скасування ухвали відповідач зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема, ст. 261 ГПК України. Стверджує, що оскаржувана ухвала не містить належних обґрунтувань визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Так, ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Сипень В.Г. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявлене відповідачем клопотання слід вважати безпідставним та необґрунтованим.
При цьому, суд апеляційної інстанції послався на відсутність будь-яких доказів на підтвердження причин пропуску ФОП Сипень В.Г. строку на апеляційне оскарження. ФОП Сипень В.Г. не долучила до апеляційної скарги листа Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, у звʼязку з чим суд не міг встановити дату його отримання скаржником.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони є передчасними, зроблені без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Виходячи з приписів ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Частинами 1, 3 статті 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судом апеляційної інстанції, ФОП Сипень В.Г. оскаржила в апеляційному порядку рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018, повний текст якого було складено 08.10.2018, а 09.10.2018 - надіслано відповідачу у справі. Отже, останнім днем строку, під час якого рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2018 могло бути оскаржено в апеляційному порядку, є 29.10.2018 (28.10.2018 вихідний день).