ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/22760/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк"
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛУЛА УКРАЇНА"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛУЛА УКРАЇНА"
на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Разіної Т.І. - головуючого, Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. від 05 грудня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Чебикіної С.О. від 17 травня 2018 року
Історія справи
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 28.12.2012 між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) було укладено попередній договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № 4479, за умовами якого сторони зобовʼязались у подальшому укласти договір купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 6 групи приміщень № 18 (в літ. А), загальною площею 53,80 м.кв.; нежилих приміщень з № 1 по № 5 групи приміщень № 19 (в літ. А) загальною площею 65,20 м.кв. та нежилих приміщень загальною площею 170,10 м. кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. За домовленістю сторін укладення основного договору погоджено на 15.01.2014 (пункт 6.1 попереднього договору) (з урахуванням змін та доповнень до попереднього договору від 15.01.2013 та від 20.06.2013).
2. 28.12.2012 між Публічним акціонерним банком "Старокиївський банк" (іпотекодавець) та ОСОБА_9 (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4480 (далі - іпотечний договір), за умовами якого ПАТ "Старокиївський банк" передав в іпотеку ОСОБА_9, зокрема нежилі приміщення реєстраційний номер нерухомого майна 811980000 з № 1 по № 6 групи приміщень № 18 (в літ.А) загальною площею 53,80 м. кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне нерухоме майно), нежилі приміщення реєстраційний номер нерухомого майна 863080000 загальною площею 170,10 м.кв. за цією ж адресою (у редакції договорів від 07.04.2014, від 23.04.2014 про внесення змін і доповнень до вказаного іпотечного договору).
2.1. Основний договір між сторонами попереднього договору укладено не було.
3. 11.06.2014 на підставі пункту 6.7 іпотечного договору іпотекодержатель - ОСОБА_9 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку зареєстрував за собою право власності на спірне нерухоме майно. У подальшому ОСОБА_9 вніс це майно до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛУЛА УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ЕЛУЛА УКРАЇНА", відповідач).
4. На час звернення з даним позовом до суду передане в іпотеку за договором від 28.12.2012 № 4480 майно - нежилі приміщення загальною площею 53,80 м. кв. у АДРЕСА_1 зареєстроване на праві власності за ТОВ "ЕЛУЛА УКРАЇНА".
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2017 у справі №910/22763/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, задоволено позов Публічного акціонерного банку "Старокиївський банк" (далі - ПАТ "Старокиївський банк", позивач), визнано недійсним іпотечний договір від 28.12.2012 № 4480; визнано за позивачем право власності на нерухоме майно реєстраційний номер 863080000 загальною площею 170,1 м2 за адресою: АДРЕСА_1; витребувано у відповідача - ТОВ "Авіва Інтер" зазначене нерухоме майно.
Короткий зміст позовних вимог
6. У серпні 2015 року ПАТ "Старокиївський банк" звернувся з позовом до ТОВ "ЕЛУЛА УКРАЇНА" про витребування з незаконного володіння відповідача спірного нерухомого майна та визнання за позивачем права власності на це майно.
7. Позивач, з посиланням на приписи статей 593, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 17 Закону України "Про іпотеку" зазначив, що (1) ОСОБА_9 безпідставно зареєстровано право власності на спірне майно на підставі іпотечного договору, який на момент здійснення такої реєстрації вже припинився автоматично у звʼязку з припиненням основного зобовʼязання за попереднім договором; (2) внаслідок визнання недійсним іпотечного договору за судовим рішенням у справі №910/22763/15 відсутні правові підстави для набуття ОСОБА_9 права власності на спірне майно, а отже воно вибуло з власності позивача поза його волею, а тому має бути витребувано у відповідача, як добросовісного набувача (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 21.03.2018).
Короткий зміст рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій
8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2018 року, позов задоволений повністю. Витребувано у відповідача на користь позивача спірне нерухоме майно, визнано за позивачем право власності на це майно.
9. Суди попередніх інстанцій послались на преюдиційні обставини, встановлені у справі №910/22/763/15 та зазначили, що факт визнання за судовим рішенням недійсним іпотечного договору свідчить про вибуття спірного нерухомого майна з володіння позивача поза його волею, відсутність у відчужувала цього майна - ОСОБА_9, правових підстав для набуття права власності на нього, а вказане майно підлягає поверненню власнику шляхом витребування у добросовісного набувача на підставі статей 387, 388 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
11. Суди у порушення вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) безпідставно визнали преюдиційними обставини, встановлені судовим рішенням у справі №910/22763/15, яке є недопустимим доказом у розумінні статті 86 цього Кодексу. Указане судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки господарський суд у справі №910/22763/15 визнав недійсним іпотечний договір, стороною якого є фізична особа, тобто вирішив спір, який не підвідомчий господарському суду.
12. Судами не встановлено жодних обставин та не досліджено доказів, які б підтверджували вибуття спірного майна з власності позивача поза його волею, що є необхідною передумовою для задоволення позову на підставі частини 1 статті 388 ЦК України, про що свідчить і судова практика Верховного Суду України у справі № 916/2129/15 (постанова від 05.10.2016), у справі №916/2131/15 (постанова від 25.01.2017).
13. Суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9, в результаті чого судові рішення у справі прийняті про права та обовʼязки вказаної особи, як учасника ТОВ "ЕЛУЛА УКРАЇНА", що в силу статті 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування судових рішень.