ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/484/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2018
(головуючий суддя Попков Д.О., судді Пушай В.І., Стойка О.В.)
та рішення Господарського суду Харківської області 29.03.2017
(суддя Новікова Н.А.)
у справі №922/484/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрансгазочистка"
про стягнення 144 610,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" (далі - ТОВ "ВБК "Агропромінвест") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрансгазочистка" (далі - ТОВ "Технотрансгазочистка") про стягнення вартості поставленого обладнання неналежної якості в сумі 144 610,00 грн.
1.2. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що під час використання поставленого відповідачем за договором №1-07/10 від 10.10.2015 обладнання виявлено, що його потужність не відповідає характеристикам, зазначеним у специфікації №1 від 21.10.2015 та технічному паспорті установки, які є додатками до договору. Позивачем передано відповідачу обладнання для проведення технічного обстеження, однак відповідач надав опис виявлених несправностей, в якому відповідальність за вихід з ладу обладнання поклав на позивача та відмовив у гарантійному ремонті обладнання. Оскільки обладнання до використання непридатне та знаходиться у відповідача, який відмовляється від проведення перевірки потужності обладнання на предмет його відповідності характеристикам, зазначеним у договорі, позивач, скориставшись правом, наданим ч. 2 ст. 678 ЦК України, направив відповідачу відмову від договору з вимогою повернути вартість обладнання, проте відповідач залишив вимогу без відповіді, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом в порядку ст.ст. 562, 675, 678-680, 712 ЦК України та ст.ст. 268, 269 ГК України.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 10.10.2015 між ТОВ "ВБК "Агропромінвест" (покупець) та ТОВ "Технотрансгазоочистка" (постачальник) укладено договір поставки №1-07/16 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовʼязується передати, а покупець зобовʼязується прийняти і оплатити товар на умовах, встановлених цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару і терміни поставки по кожній окремій партії узгоджуються сторонами і вказуються у специфікаціях, рахунках, або заявках покупця. Всі зазначені документи є невідʼємною частиною договору.
У п. 3.1 договору сторони узгодили, що товар по своїй якості повинен відповідати технічній документації, наданою покупцем, ГОСТу на даний вид товару або характеристикам, визначеним у технічному завданні.
Постачальник (виробник) залишає за собою право на внесення у конструкцію продукції, що виробляється (з метою покращення експлуатаційних властивостей продукту) навіть під час виконання поточного замовлення. Гарантійний термін на поставлену продукцію зазначається у паспорті на виріб (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору, при невідповідності товару за якістю покупець зобовʼязаний повідомити про це постачальника письмово. Претензії по якості приймаються протягом 10 днів з моменту отримання товару. У разі виявлення недоліків (у виникненні яких винен постачальник - порядок виявлення недоліків згідно з п. 3.8 даного договору), останній усуває такі за власний рахунок. (п. 3.5 договору).
Згідно з п. 3.7 договору за якість матеріалів і комплектуючих відповідальність несе виробник даних матеріалів. За працездатність і надійність (відповідність заявленим параметрам і т.д.) агрегатів відповідальність несе виробник даних агрегатів. Тобто якщо у складі товару, що поставляється є вузли, деталі та агрегати виробником яких постачальник не є, то і відповідальність за їх якість несе виробник зазначених товарів.
2.2. У п. 3.8 договору сторони врегулювали питання щодо недоліків продукції, виробленої постачальником, таким чином:
а) при виявленні недоліків у вузлах або агрегатах, покупець доставляє непрацюючі вузли або агрегати на територію постачальника;
б) при виявлені недоліків у великогабаритному вузлі, агрегаті або системі, збірка яких проводилася на місці експлуатації і демонтаж яких неможливий технологічно, покупець направляє поштою цінним листом з повідомленням про вручення постачальнику повідомлення з описом виявлених недоліків…;
в) постачальником проводиться експертиза, виявляється причина пошкодження із складанням відповідного акта. У разі якщо виявлено, що покупець повністю дотримується всіх правил експлуатації і поломка є наслідком дій постачальника, останній повинен за власний рахунок усунути недоліки, в яких він винен. Якщо за фактом проведення експертизи постачальником буде виявлено, що ушкодження не є заводським браком, покупець зобовʼязаний сплатити постачальнику кошти за проведення експертизи. У разі незгоди покупця із висновком постачальника, покупець має право замовити незалежну експертизу до організації, яка має ліцензію на проведення такого роду експертиз.
Відповідно до п. 4.1 договору вартість за даним договором визначається як загальна сума всіх затверджених сторонами обсягів поставки, відображених у специфікаціях, заявках покупця або рахунках-фактурах. Оплата здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 7.3 договору останній діє з моменту підписання та до повного виконання зобовʼязання сторонами.
2.3. 21.10.2015 сторонами було підписано специфікації №№1, 2, відповідно до яких постачальник мав передати, а покупець прийняти у власність і оплатити пневмоперевантажуючу установку ППЗМА 3.630.32,2 (нестандарт) вартістю 126 780,00 грн та магістраль з пневмоперевантажуючої установки на силос вартістю 17 830,00 грн. Всього мало бути передано обладнання на загальну суму 144 610,00 грн на умовах самовивезення зі складу постачальника.
Відповідно до видаткової накладної №РН-11-3/01, 11.03.2016 означене обладнання було поставлено покупцю та отримане його представником на підставі довіреності №972 від 02.11.2016.
2.4. Разом з обладнанням, постачальником також було надано покупцю паспорт до пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 3.630.32,2 (нестандарт), в якому, зокрема, зазначено, що розрахункова продуктивність обладнання складає до 20 т на годину та залежить від: фізичних властивостей продукту, що перевантажується та його вологості, температури, маси, вʼязкості та вологості повітря і умов навколишнього середовища; конфігурації системи пневмотранспорту; маніпулятивності оператора. Перед початком експлуатації необхідно перевірити обладнання на відсутність пошкоджень, деформацій, перекосів, які могли виникнути при транспортуванні та зберіганні; перевірити затяжку болтових зʼєднань та інших кріплень, а також щільність зʼєднань пневмопроводів. Крім того, на певні компоненти обладнання встановлені відповідні гарантійні строки від 3 місяців до 24 місяців. Водночас у межах гарантійного строку виробник зобовʼязується безоплатно усунути неполадки, що виникли з його вини, за умови дотримання споживачем правил транспортування, зберігання, монтажу, експлуатації і технічного обслуговування установки. При цьому строк гарантійного обслуговування відраховується з моменту відвантаження покупцю.
2.5. Листом б/н від 13.07.2016 позивач звернувся до відповідача з проханням направити представників за місцезнаходженням ТОВ "ВБК "Агропромінвест" для проведення обстеження і сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2.
2.6. Наказом відповідача №1-13/07 від 13.07.2016 для проведення обстеження обладнання були відряджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 За результатами технічного обстеження обладнання були зроблені фотографії та складено акт №1-14-07/2016, в якому зазначено, що: позивачем порушено умови зберігання, монтажу та експлуатації обладнання; регламентне технічне обслуговування взагалі не проводилось; обладнання знаходиться у незадовільному стані та вимагає повного технічного обслуговування і ремонту, а подальша експлуатація без проведення вищевказаних дій може привести до виходу обладнання з ладу. Від підписання вказаного акта технічного обстеження обладнання представник позивача відмовився, про що міститься відповідний запис.
2.7. 14.07.2016 представниками відповідача були виконані роботи з обстеження та сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32,2 на суму 3 900,00 грн, а також поставлені та замінені запасні частини до обладнання на загальну суму 9 748,87 грн, що підтверджується актом №1-21/07 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.07.2016 та видатковою накладною №РН-22-1/07 від 22.07.2016.
2.8. Листом №1/18 від 18.08.2016 позивач повідомив відповідача про несправність обладнання та про його невідповідність продуктивності, що вказана у специфікації №1 до договору поставки та у паспорті на агрегат.
У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив про готовність прийняття обладнання для проведення обслуговування та усунення заводських недоліків після виявлення (лист №1-29/08 від 29.08.2016).
2.9. Наказом №1-02/09 від 09.09.2016 для проведення обстеження обладнання відповідачем залучено Фізичну особу-підприємця Букіна Д.М., надання послуг яким підтверджено відповідним актом №1/09 від 12.09.2016.
02.09.2016 за результатом перевірки відповідачем було складено акт дефектації обладнання, яким встановлено, що пневмоперевантажувач ППЗМА 2.630.32,2 експлуатувався та зберігався за умов У1 "прямий вплив кліматичних факторів", а саме опадів. У гарантійному обслуговуванні, відновленні вузлів і агрегатів позивачу було відмовлено, про що повідомлено останнього листом №1-15/09 від 15.09.2016.
2.10. Позивач листами №2/09 від 05.09.2016, №19/09-1 від 19.09.2016, №1/29 від 29.09.2016 звертався до відповідача з проханням провести перевірку фактичної потужності установки, та за її результатами скласти акт про відповідність фактичних показників потужності установки розрахунковим показникам, зазначеним у специфікації №1 та технічному паспорті. В разі підтвердження потужності перевантаження зерна 20 т за годину, позивач зобовʼязувався сплатити вартість ремонту.
17.11.2016 відповідач надіслав на адресу позивача лист №1-10/11 від 10.11.2016, за змістом якого останній відмовився від спільної перевірки потужності та ремонту ППЗМА 2.630.32,2 (нестандарт) та зазначив, що зниження потужності установки сталося внаслідок неузгодженого внесення змін до конфігурації системи пневмотранспорту.
Листом б/н від 18.11.2016 позивач повідомив відповідача про відмову від договору з вимогою повернення вартості обладнання. Означена вимога була отримана відповідачем та залишена без задоволення відповідно до листа №1-01/02 від 02.02.2017.
2.11. Враховуючи факт невиконання відповідачем вимоги позивача про повернення вартості обладнання неналежної якості, викладеної в листі б/н від 18.11.2016, останній звернувся з позовними вимогами до суду про стягнення 144 610,00 грн вартості поставленого обладнання за договором поставки №1-07/10 від 10.10.2015.
2.12. В процесі апеляційного провадження ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі №922/484/17 за клопотанням позивача призначено у справі інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз".
Для проведення означеної експертизи було призначено судового експерта Лясковського В.Г., який має повну вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" (свідоцтво ЦЕКК Міністерства юстиції України №1722, дійсне до 20.05.2018) та стаж експертної роботи з 2005 року.
23.11.2017 судовим експертом було подано до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про залучення додаткового експерта Кузмича А.Я., кандидата технічних наук (диплом ДК №017176), який має вищу технічну освіту, науковий ступінь та досвід роботи з 2000 року. Відповідач подавав до суду клопотання від 06.12.2017 про відвід експерту, мотивуючи це відсутністю у нього спеціальних знань. Проте, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 судом було дозволено проведення експертизи додатковим експертом, з огляду на те, що експерт має науковий ступінь та 17-річний досвід роботи у сфері проектування сільськогосподарських машин.
2.13. 15.01.2018 до Харківського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової технічної експертизи від 09.01.2018, в якому, зокрема було зазначено, що:
- вихід із ладу обладнання зумовлений недосконалістю його конструкції;
- несправності обладнання виникли внаслідок заводських дефектів, відсутність правил наданих виробником, які б стосувалися досліджуваного сільськогосподарського виробу ППЗМА 2.630.32.2 унеможливлює надання відповіді на другу частину питання "чи до несправностей призвела експлуатація та зберігання з порушенням правил та вимог виробника";
- відповідь на питання "Чи могли дії ТОВ "ВБК "Агропромінвест" з експлуатації обладнання бути такими, що спричинили вихід з ладу обладнання? Якщо так, то в чому полягали такі дії?" є прерогативою судово-слідчих органів і не входить до компетенції технічних експертів;
- експлуатація даного обладнання несе в собі загрозу життю і здоровʼю людей, які із-за умов необхідності технологічного процесу перевантаження зернових знаходяться поряд з ним.
Окремо експертами було зазначено, що дефекти, визначені відповідачем в акті дефектації обладнання від 12.09.2016 могли виникнути лише внаслідок конструктивних недоліків обладнання. Так, на досліджуваному пневмоперевантажувачі застосовано підшипникові вузли з змащуванням через маслянку, які в сучасній техніці давно не застосовуються. Мастильний матеріал витікає і буде витікати, скільки б його не змащували, не від погодних умов (дощу), як на то вказує виробник, а тому що даний агрегат сконструйовано таким чином, що у нього немає захисту від попадання та налипання фрагментів у вигляді шелухи чи пилу на колеса вентилятора, що викликає критичне вібронавантаження підшипників, руйнування сальників, витікання мастила та вихід з ладу всього агрегату.
2.14. Відповідачем на підтвердження необґрунтованості зазначеного висновку до суду було надано роздруківки з друкованих джерел на підтвердження того, що досліджуване обладнання не є сільськогосподарським та взагалі не відноситься до транспортувальних засобів.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 29 березня 2017 року рішенням Господарського суду Харківської області у задоволенні позову відмовлено.
3.1.1. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду доказів на спростування доводів відповідача про порушення ним умов зберігання, монтажу та експлуатації установки, дотримання ГОСТу 15150-69-У2 щодо кліматичного використання (уникнення потрапляння опадів). Крім того, позивач у визначений пунктом 3.5 договору строк не звертався до відповідача із претензією по якості поставленого товару, на момент його відвантаження питань щодо якості товару у позивача також не виникло. З проханням здійснити обстеження та сервісне обслуговування обладнання позивач звернувся до відповідача лише 13.07.2016, коли поставлений товар перебував в експлуатації вже 4 місяці, та з повідомленням про вихід обладнання зі строю у серпні 2016 року, тобто після проведення відповідачем сервісного обслуговування обладнання та заходів щодо забезпечення продуктивності установки. Відповідачем дотримано умови, передбачені п. 3.8 договору, щодо прийняття на обстеження обладнання, вжиття заходів щодо виявлення недоліків у його роботі, встановлення причин його пошкодження, за результатами якого 02.09.2016 складено акт дефектації, про що проінформовано позивача. З огляду на зазначене, відповідачем доведено порушення позивачем умов зберігання, монтажу та експлуатації обладнання, потрапляння на обладнання кліматичних факторів, а саме опадів, що є підставою для припинення гарантії та відповідно підставою для звільнення відповідача від відповідальності за недоліки товару. На підставі наведеного, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо повернення вартості поставленого товару на підставі ст. 678 ЦК України є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
3.2. 12 березня 2018 року постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
3.2.1. Постанова суду мотивована тим, що після поставки та експлуатації обладнання в період дії гарантійного строку, відповідачем були виконані роботи з обстеження та сервісного обслуговування обладнання, що підтверджується актом надання послуг №1-21/07 від 21.07.2016, а також поставлені та замінені запасні частині до обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-22-1/07 від 22.07.2016, проте усунуті відповідачем недоліки зʼявились знову. Таким чином, недоліки поставленого товару виявились неодноразово та зʼявилися знову після їх усунення, що свідчить про істотне порушенням якості товару. Надавши оцінку всім матеріалам справи, а також висновку експерта за результатами призначеної у справі судом апеляційної інстанції судової інженерно-технічної експертизи, суд дійшов висновку, що виявлені недоліки взагалі неможливо усунути, а матеріалами справи доведено істотне порушення відповідачем вимог щодо якості товару, яка зазначена у паспорті на обладнання, оскільки недоліки виявлялися неодноразово під час дії гарантійного строку, з огляду на що, позовні вимоги про стягнення в порядку ст. 678 ЦК України вартості поставленого обладнання неналежної якості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
3.3. 03 липня 2018 року постановою Верховного Суду постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
3.3.1. Постанова касаційного суду мотивована не наданням апеляційним судом оцінки питанню дотримання позивачем вимог п. 3.5 договору поставки №1-07/10 від 10.10.2015, зважаючи на те, що обовʼязковою умовою для застосування ч. 2 ст. 678 ЦК України є наявність, зокрема, недоліків, які виявилися неодноразово чи зʼявилися знову після їх усунення. Однак, судом не перевірено та не дано належної правової оцінки складеному відповідачем відповідно до п. 3.8 договору акту дефектації від 02.09.2016. Виходячи з наведеного, касаційний суд зазначив, що суду апеляційної інстанції слід було зʼясувати, чи оплачені позивачем роботи належать до робіт по усуненню недоліків, на які поширюється гарантія, а також те, чи є усунуті відповідачем 14.07.2016 недоліки тими самими недоліками, що встановлені в подальшому, зокрема, в акті дефектації від 02.09.2016, з точки зору їх повторності.
Окрім того, було зазначено, що при наданні дозволу на проведення експертизи із залученням ОСОБА_9, апеляційний суд залишив поза увагою, що спеціаліст, якого було залучено до участі в проведенні експертного дослідження у даній справі, відповідно до відомостей, зазначених у дипломі має спеціальність "машини і засоби сільськогосподарського виробництва", проте судом не досліджено питання, чи є обладнання, яке визначено обʼєктом по договору поставки, машиною, в розумінні "машини і засоби сільськогосподарського виробництва", у звʼязку з чим недотримання вимог закону щодо порядку призначення та проведення судової експертизи унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі.
3.4. 26 листопада 2018 року постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Господарського суду Харківської області від 29.03.2017 залишено без змін.
3.4.1. Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виходячи з встановлених судом обставин, товар в порядку пп. а) п. 3.8 договору був доставлений поставщику для дефектації, проведення якої передбачене пп. в) п. 3.5 договору, лише 02.09.2016.
Процедура виявлення недоліків має безпосереднє відношення до можливості застосування ч. 2 ст. 678 ЦК України, тому суд апеляційної інстанції зазначив, що повторність недоліку (не усунення після проведення декількох ремонтних робіт) передбачає окрім тотожності наступних недоліків з первинними (сутнісний аспект) ще й повторність дотримання процедури виявлення таких недоліків (процедурний аспект).
3.4.2. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи вказують на наявність обставин одноразового виявлення передбачуваним п. 3.8 договору способом недоліків, по відношенню до яких постачальником зроблений висновок про негарантійний випадок в силу порушення умов експлуатації та зберігання обладнання (висновок, передбачений експертизою, не був спростований та оскаржений покупцем). Такі недоліки не усувалися шляхом проведення належних ремонтних робіт, що в сукупності дає підстави стверджувати про недоведеність повторності недоліків товару для застосування ч. 2 ст. 678 ЦК України.
3.4.3. Крім того, судом апеляційної інстанції відхилено доводи позивача щодо можливості застосування ч. 2 ст. 678 ЦК України через виявлення неусувного недоліку, який опосередковує істотне порушення вимог щодо якості товару, з огляду на те, що: