Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 621/1727/16-к
провадження № 51-5905 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Дронової І.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника МіщенкоІ.І. ( в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Міщенко Інесси Ігорівни на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 24 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220300000793, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гірське Луганської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу, 30 вересня 2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.1,6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 24 січня 2017 року ОСОБА_1 засуджений:
- за п.п.1,6 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.2 ст.15, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 30 вересня 2015 року Лозівського міськрайонного суду Харківської області, та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 02 липня 2016 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього увʼязнення, зокрема період з 02 липня 2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено цивільні позови, а також питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 02 липня 2016 року близько 10:00 години, перебуваючи в стані алкогольного спʼяніння, проник на територію дачної ділянки АДРЕСА_2, де, з метою подальшого заволодіння майном ОСОБА_3 навмисно наніс останньому не менше пʼяти ударів металевим кутником в область голови, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, від яких настала смерть потерпілого.
Далі, ОСОБА_1 прослідував до будинку, розташованого на вказаній ділянці, де помітив ОСОБА_4, якій навмисно наніс не менше двох ударів металевим кутником в область голови, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, від яких настала смерть останньої.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, проник до належного останнім будинку, звідки таємно викрав майно потерпілих, а саме : каблучку із срібла 925 проби, мобільний телефон "Nokia-2610", мобільний телефон "Samsung GT-E2152 Duos" із картою памʼяті та зарядним пристроєм до нього, туристичний рюкзак, всього на загальну суму 1172 гривень 19 копійок.
Після цього ОСОБА_1 помітив як на територію вказаного двору прийшов сусід потерпілих по дачній ділянці - ОСОБА_5, та, з метою приховання вчиненого вбивства, умисно наніс не менше двох ударів металевим кутником в область голови ОСОБА_5, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Виконавши усі необхідні дії, направлені на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5, ОСОБА_1 безперешкодно зник з місця злочину, але його умисел не був доведений до кінця, так як ОСОБА_5, було вчасно госпіталізовано та надано медичну допомогу.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що суди не звернули увагу на наявність помʼякшуючих покарання обставин - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Так само не взяли до уваги те, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох дітей, просив вибачення у потерпілих, визнав цивільні позови. Відтак, вважає, що призначене засудженому покарання є явно несправедливим, через суворість.
Засуджений, у поданій ним касаційній скарзі, просить змінити постановлені щодо нього судові рішення та помʼякшити призначене покарання, шляхом визначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк. В обґрунтування своєї позиції наводить доводи, що є аналогічними доводам захисника. Крім того, стверджує, що не мав умислу на вбивство потерпілих.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в суді касаційної інстанції заперечив проти задоволення вимог касаційних скарг сторони захисту.
Засуджений та захисник касаційні скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Посилання засудженого ОСОБА_1 про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілих спростовується встановленими фактичними обставинами, які підтверджені доказами, яким місцевий суд у порядку ст. 94 КПК України дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів - з точки зору достатності та взаємозвʼязку і прийняв обґрунтоване рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.