ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 208/3014/14-к
провадження № 51-6473 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря
судового засідання КротаІ.М.,
прокурора Цигана Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою представника цивільного відповідача КЗ Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" № 13" Камʼянської міської ради - Єфремової Л.С. на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року щодо
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Дніпродзержинськ
Дніпропетровської області, який мешкає
за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 грудня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року, ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займатись педагогічною та виховною діяльністю строком на 3 роки.
На підставі ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено ОСОБА_3 від відбування основного та додаткового покарання.
Стягнуто з КЗ НВК "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" № 13" Камʼянської міської ради на користь:
- ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 26 052 грн 81 коп, моральної шкоди - 50 000 грн;
- ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди - 150 000 грн.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.
04 листопада 2013 року ОСОБА_3, який згідно з наказом директора НВК № 13 від 22 травня 2013 року "Про переведення на постійну роботу" був прийнятий на посаду вчителя фізичного виховання КО НВК "Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад" № 13" Дніпродзержинської міської ради, будучи відповідальним за збереження життя і здоровʼя учнів під час навчального процесу та зобовʼязаним здійснювати страховку учнів під час виконання вправ, під час навчального уроку з фізичної культури з хлопцями - учнями НОМЕР_1 і НОМЕР_2 класів вищевказаного закладу, що за адресою: вул. Бойко, 42, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, в порушення вимог п.п. 2.3, 3.4, 5.1 посадової інструкції вчителя фізичної культури, п.п. 1.1, 3.1, 3.2 Інструкції з охорони праці № 7 під час проведення занять з фізичної культури і спорту, п. 3.1.4 Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах, п. 6.1.3 Державного нормативного акту про охорону праці Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах, неналежно виконував свої професійні обовʼязки через несумлінне та недбале ставлення до них, не передбачивши настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи реальну та обʼєктивну можливість своєчасно запобігти травмуванню учня ОСОБА_5, який при виконанні стрибка через гімнастичного козла "ноги нарізно" невдало відштовхнувся руками від його основи, у результаті чого впав на мати та отримав удар від снаряду, який впав на нього зверху на праву руку. Під час виконання даної вправи вчитель ОСОБА_3 стояв навпроти снаряду поза матами з правого боку, що виключало можливість запобіганню травматизму шляхом неналежного страхування учнів, тим самим, не вжив заходів щодо здійснення належного контролю за виконанням фізичної вправи та належного страхування неповнолітнього учня НОМЕР_1 класу ОСОБА_5, допустив його травмування, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача - Єфремова Л.С., не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги представник цивільного відповідача мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, неправильно розглянув цивільний позов та безпідставно стягнув шкоду з навчального закладу. Посилається на те, що потерпілим ОСОБА_5 було подано цивільний позов під час судового розгляду, що суперечить вимогам КПК. Крім того, зазначає, що ОСОБА_4 не є потерпілою чи цивільним позивачем у кримінальному провадженні, тому суд безпідставно розглянув заявлений нею цивільний позов.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, та правильність кваліфікації його дій за вказаною нормою кримінального закону у касаційній скарзі не оспорюються.
Щодо доводів представника цивільного відповідача, наведених у касаційній скарзі, про неправильне вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, то вони є безпідставними.
Положенням ч. 1 ст. 129 КПК України визначено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звʼязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.