Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 145/1108/17
провадження № 61-39807св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Шендерівська сільська рада Тиврівського району Вінницької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області у складі судді Кіосак Н. О. від 21 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області у складі колегії суддів: Марчук В. С., Денишенко Т. О., Берегового О. Ю.,
від 24 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до
Шендерівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,6719 га, яка розташована на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Спадкоємцями першої черги після сина є вона та його діти - відповідачі у справі:
ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Посилаючись на те, що вона пропустила передбачений законом шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини через поважні причини, повʼязані із хворобою та домовленістю з відповідачами щодо добровільного розподілу спадщини, просила визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 21 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 24 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона, з незалежних від неї обставин, не мала можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що доказами поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є його домовленість із відповідачами про добровільний розподіл спадкового майна. Крім того, вона є особою похилого віку, страждає на хронічні захворювання, що також є поважними причинами для поновлення такого строку.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,6719 га, яка розташована на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.
За час життя ОСОБА_7 заповіту не складав.
Спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_7 є його мати та діти, сторони у справі: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно.
Відповідно до епікризу, виписок із медичної картки позивача, у період
з 14 по 25 січня та з 04 по 18 березня 2013 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні у Вороновицькій амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального закладу "Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги".
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які повʼязані з обʼєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.