ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2506/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (головуючий суддя - Кузнецов В.О., судді: Березкіна О.В., Вечірко І.О.) та на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2018 (суддя Боєва О.С.)
за позовом Фермерського господарства "Зибарєвих"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області
про визнання поновленим договору оренди землі,
за участю:
від позивача: Гришко І.І. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Зибарєвих" (далі - позивач, ФГ "Зибарєвих") звернувшись в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), просило визнати укладеним на новий строк (поновленим), з дня набрання чинності рішенням суду, договір оренди землі від 03.09.2007, що був укладений між позивачем та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за №040728100001 на умовах, викладених в додатковій угоді від 26.10.2017 у редакції, яка була підписана ФГ "Зибарєвих" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" у редакції, викладеній в позовній заяві.
Позовні вимоги мотивовані положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та тим, що упродовж місяця після закінчення терміну дії договору відповідачем не надіслано на адресу позивача лист повідомлення орендодавця про заперечення у поновлення договору оренди землі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019, позов задоволено частково. Визнано поновленим договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 20,5975 га (ріллі), укладений між Фермерським господарством "Зибарєвих" та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрований у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за №040728100001, на строк десять років та на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди позивача, за виключенням пунктів 2, 2.1, 5,6 додаткової угоди.
Суди визнали, що договір підлягає поновленню на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто на тих самих умовах і на той самий строк, а тому виключили пункти, якими позивач мав намір збільшити строк дії договору та умови його поновлення, дії та часу набрання законної сили для контрагентів цього правочину, оскільки такі умови не відповідають законодавству, що регулює спірні правовідносини.
У касаційній скарзі відповідач просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Ці вимоги мотивовано невідповідністю висновків суду положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема відповідач наголошує, що судами залишено поза увагою невиконання позивачем зобовʼязання, визначеного частиною 2 вказаної статті, а тому його переважне право на поновлення договору припинилось. Також наголошує на тому, що додаткова угода договору, якою встановлювався строк дії договору у 10 років, зареєстрована вчасно не була, що також вбачається з відповіді Держгеокадастру ОСОБА_6, який подавав клопотання про розроблення проекту землеустрою спірної ділянки, а тому останнього слід було залучити третьою особою у даній справі. Також відповідач зауважує про передачу спірної земельної ділянки до комунальної власності на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність обʼєднаних територіальних громад".
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення, як законні та такі, що відповідають обставинам справи, залишити без змін. Також просить відшкодувати йому витрати на правничу допомогу, повʼязану із розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн. та вказує, що документи на підтвердження вказаних витрат будуть надані позивачем пізніше.
Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.
У даній справі встановлено, що 03.09.2007 між Фермерським господарством "Зибарєвих" (орендар) та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за № 040728100001, відповідно до пунктів 1,2 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка надана на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації № 12 від 17.01.2007, та знаходиться на території Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, за рахунок земель резервного фонду в контурі № 169, загальною площею 20,5975 га, у т.ч. 20,5975 га (ріллі) розташована на схилі вододільного плато до 30 із чорноземами звичайними малогумусними - слабозмитими легкоглинистими на лісах, середньозмитими легкоглинистими на лісах.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 200723,00 грн. (п.5 договору).
Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
20.07.2012 сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.09.2007 № 040728100001, якою внесено зміни до пунктів 5, 8, 9 договору, щодо розміру нормативної грошової оцінки, строку дії договору, розміру орендної плати.
Так, сторонами у додатковій угоді погоджено, що договір укладено на 10 (десять) років - з урахуванням ротації с/г культур. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право перед іншими особами на поновлення його на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на поновлення договору повинен не пізніше 01 серпня останнього року дії договору повідомити письмово орендодавця про намір укласти договір на новий строк.
Додаткова угода є невідʼємною частиною договору оренди землі, зареєстрована у державному реєстрі земель.
В пункті 43 договору оренди землі встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Таким чином, суди визнали, що із врахуванням пунктів 8, 43 договору та пункту 2 додаткової угоди до цього договору від 20.07.2012, строк дії договору становить з 03.09.2007 по 03.09.2017.
Також суди встановили, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом від 26.10.2017 № 26/10-17, котрий отримано останнім 31.10.2017, яким повідомив про свій намір продовжити договір оренди земельної ділянки від 03.09.2007 № 040728100001 у відповідності до положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", та надав проект додаткової угоди у двох примірниках.
Листом від 24.11.2017 № 27-80.6-7331/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило ФГ "Зибарєвих" що заперечує проти поновлення договору оренди землі, оскільки орендар листом-повідомленням мав звернутися до орендодавця, відповідно до пункту 8 в редакції додаткової угоди, не пізніше 01.08.2017. Проте, заява надійшла до Головного управління лише 31.10.2017, тому в силу статті 31 Закону України "Про оренду землі", пункту 37 договору договір оренди землі припинився 04.09.2017, у звʼязку з закінченням строку, на який його укладено.
Зазначені обставини слугували підставою для заявлення даного позову.
Приймаючи оскаржувані судові рішення суди свої висновки мотивували доведеністю позовних вимог щодо поновлення договору на підставі правової конструкції частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Підстави для скасування вказаних судових актів відсутні з огляду на таке.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобовʼязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовʼязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Даний позов заявлено на підставі правової конструкції частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).