ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2115/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудремонттехнологія"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.)
за позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудремонттехнологія"
про зобовʼязання виконати умови договору
за участю:
відповідача: Гордієнко Т.О. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись у суд з даним позовом, Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач), уточнивши позовні вимоги, просив зобовʼязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудремонттехнологія" (далі - відповідач) виконати умови договору від 15.03.2016 № 9/1 шляхом безоплатного виконання робіт щодо встановлення викрадених матеріалів на обʼєкті за власний рахунок, а саме: труба 426 мм - 126 пог.м, труба 508 мм - 78 пог.м, відводи 426 мм - 12 пог.м, опора ковзна (6,1 кг) - 48 шт. (далі-матеріали) у місячний термін з моменту набрання чинності рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив договірні зобовʼязання, у звʼязку з чим у нього виникло зобовʼязання усунути недоліки, які повʼязані з викраденням на обʼєкті матеріалів включених до обсягів прийнятих та оплачених позивачем робіт на відповідну суму.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 (суддя Воронько В.Д.), в позові відмовлено.
Оскарженою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що умовами договору не передбачено покладення на відповідача ризику випадкового пошкодження або знищення обʼєкта до введення його в експлуатацію і відповідні ризики не враховані в ціні роботи, у звʼязку з чим апеляційний суд безпідставно поклав на відповідача безоплатне виконання робіт.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.03.2016 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 9/1 на виконання робіт по обʼєкту "Реконструкція магістрального водоводу ДЗД від НС № 5 до балки Свідовок" (далі-договір), з урахуванням змін, відповідно до умов якого відповідач зобовʼязався на свій ризик відповідно до проектної документації виконати роботи по відповідному обʼєкту, а позивач зобовʼязався прийняти та оплатити їх.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що позивач вправі вимагати від відповідача безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених відповідачем порушень.
Згідно пункту 6.3 договору відповідач несе ризик випадкового пошкодження або знищення обʼєкту до моменту введення його в експлуатацію, а також відповідач забезпечує збереження матеріалів та обладнання, результатів виконаних робіт в робочий час на площі проведення послуг.
Відповідно до пунктів 7.4, 7.8 договору, відповідач несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини переданих йому позивачем матеріальних ресурсів.
Суди встановили, що на виконання умов договору в період з липня 2016 року по грудень 2017 року відповідач виконав будівельні роботи на загальну суму 18 841004,87 грн., які були прийняті позивачем за відповідними актами та оплачені, з урахуванням акту корегування, на суму 251615,21 грн.
Також встановлено, що позивачу стало відомо, що у червні 2017 року на ділянці НС № 5 - Тернівка було виявлено викрадення матеріалів, включених до обсягів прийнятих ним та оплачених, у звʼязку з чим відповідним відділом поліції було відкрито кримінальне провадження за фактом крадіжки.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач не довів порушення відповідачем умов договору, яке призвело до викрадення матеріалів, включених до обсягів прийнятих та оплачених позивачем етапів робіт на відповідну суму.
Скасовуючи вказане рішення суду та приймаючи нове про задоволення позову, апеляційний суд свій висновок мотивував тим, що умовами договору сторони поклали на відповідача ризик випадкового пошкодження або знищення обʼєкту до моменту введення його в експлуатацію, відступивши тим самим від положень частини третьої статті 882 Цивільного кодексу України.
Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна з огляду на наступне.
Відповідно до статті 842 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 853 наведеного Кодексу замовник зобовʼязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.