ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа № 428/7263/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11133/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - управління ПФУ) на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 серпня 2016 року (суддя Баронін Д.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року (судді Чебанов О.О., Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі № 428/7263/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просив: визнати протиправними та такими, що порушують гарантії незалежності прокурора, дії управління ПФУ щодо відмови в забезпеченні належним пенсійним забезпеченням його як керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області; визнати рішення управління ПФУ від 29 квітня 2016 року № 2117/2016 про відмову в перерахунку пенсії за вислугою років незаконним (далі - Спірне рішення); зобовʼязати управління ПФУ забезпечити гарантії незалежності прокурора та прийняти рішення про призначення йому пенсії за вислугою років згідно зі статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) з дня звернення (20 квітня 2016 року).
Суди встановили, що згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 12 січня 1998 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований з 17 листопада 1999 року за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 з 01 липня 1991 року по 16 квітня 1993 року служив у Збройних Силах, запис внесений на підставі військового квитка НОМЕР_3 виданого 01 липня 1991 року; з 31 серпня 1993 року по 14 листопада 1996 року служив в органах внутрішніх справ України безпосередньо три роки два місяці тринадцять днів, запис внесений на підставі наказу від 01 вересня 1993 року № 027 о/с, наказу від 23 серпня 1996 року № 325; з 15 листопада 1996 року по 22 липня 2000 року служив в податковій міліції України безпосередньо три роки, вісім місяців, сім днів, запис внесений на підставі наказу від 12 грудня 1996 року № 40-о, наказу від 24 липня 2000 року № 390-о; з 19 червня 2002 року по 23 вересня 2002 року прийнятий помічником прокурора м. Красний Луч, запис внесений на підставі наказу від 19 червня 2002 року № 564; з 23 вересня 2002 року призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Луганської області, запис внесений на підставі наказу від 23 вересня 2002 року № 1073; з 27 грудня 2004 року призначений на посаду старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури області, запис внесений на підставі наказу від 27 грудня 2004 року № 1453; з 25 травня 2005 року призначений на посаду заступника прокурора Станично-Луганського району, запис внесений на підставі наказу від 25 травня 2005 року № 572; з 05 вересня 2013 року призначений на посаду заступника прокурора Жовтневого району м. Луганська Луганської області, запис внесений на підставі наказу від 05 вересня 2013 року № 1533 к; з 25 червня 2015 року призначений на посаду заступника прокурора Станично-Луганського району Луганської області, запис внесений на підставі наказу від 25 червня 2015 року № 562к; з 14 липня 2015 року призначений прокурором Станично-Луганського району Луганської області, запис внесений на підставі наказу ГПУ від 14 липня 2015 року № 531; з 15 грудня 2015 року призначений керівником Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області строком на пʼять років, запис внесений на підставі наказу ГПУ від 30 липня 2015 року № 691.
Згідно із копією довідки від 19 листопада 2014 року № 8217, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, позивач перемістився з тимчасово окупованої території, району проведення АТО в м. Сєвєродонецьк Луганської області.
20 квітня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Спірним рішенням управління ПФУ відмовило в призначенні пенсії за вислугу років.
Сєвєродонецький міський суд Луганської області постановою від 19 серпня 2016 року позов задовольнив частково.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суди не взяли до уваги доводи пенсійного органу, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років скасована норма щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86 Закону № 1697-VII) на підставі Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ), оскільки, на думку суду, Закон № 213-VІІІ не міг вносити зміни до Закону № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. З урахуванням цього, з посиланням на записи трудової книжки позивача та положення статті 86 Закону № 1697-VII, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до указаної норми мав достатній для цього стаж роботи.
Вважаючи, що відмова пенсійного органу в призначенні пенсії хоч і була протиправною, однак, на думку суду, не була спрямована на порушення гарантій незалежності прокурора, суди відмовили в задоволенні позову в цій частині.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій управління ПФУ звернулось з касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідач покликається на те, що з огляду на положення Закону № 213-VІІІ, яким скасовано норми щодо призначення спеціальних пенсій, в тому числі на умовах Закону України "Про прокуратуру", з 01 червня 2015 року у нього не було правових підстав для призначення пенсії позивачу згідно зі статтею 86 Закону № 1697-VII. Крім того, статтею 15 цього Закону посада помічника прокурора не передбачена, тому період роботи позивача на цій посаді не може бути зарахований до стажу роботи на посадах прокурорів.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Щодо застосування до спірних відносин Закону № 213-VIII слід зазначити таке.