ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №820/7014/15
адміністративне провадження №К/9901/19659/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Флоксар" (далі - ТОВ "Флоксар") звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (правонаступником, якої є Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області) №0001691501 від 24 червня 2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із контрагентом, є помилковими та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а оскаржуване спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення податкової інспекції від 24 червня 2015 року №0001691501, прийняте щодо ТОВ "Флоксар".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість відносно контрагента позивача скасовано рішенням суду, а тому позивач мав право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, ТОВ "Промбуд-монтажінвест".
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне зʼясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на вказану касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04 червня 2015 року податковою інспекцією проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Фоксар" у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 04 червня 2015 року за №1698/20-31-15-01-10/38634372, яким встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України та завищено суму податкового кредиту за грудень 2014 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовʼязань з податку на додану вартість у звʼязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29 травня 2015 року №9110641190 на загальну суму 11846000,0 грн., внаслідок чого завищено суму відʼємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року з урахуванням уточнень на загальну суму ПДВ 11846000,0 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його користь контрагентом ТОВ "Промбуд-монтажінвест", свідоцтво платника податку на додану вартість якого, на думку відповідача, анульовано 14 жовтня 2011 року.
При цьому, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по угодам, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит, контролюючим органом під час камеральної перевірки не досліджувалися.
За таких обставин, предметом дослідження у даній справі є можливість віднесення ТОВ "Флоксар" до складу податкового кредиту у спірному періоді суми ПДВ, сформованої на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Промбуд-монтажінвест", свідоцтво платника податку на додану вартість якого, на думку відповідача, анульовано. Інші обставини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2014 року не є предметом дослідження в межах розгляду даної справи.
Згідно із підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовʼязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.