Постанова
Іменем України
28 березня 2019 р.
м. Київ
справа № 415/4475/16-к
провадження № 51-6933км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М.В.,
за участю:
прокурора Пантєлєєва С.В.,
засудженого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
захисників Бондаренка Ю.Ю. (в режимі відеоконференції),
Стародубцевої Л.О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника БондаренкаЮ.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120160130240001871, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 раніше судимого 15.02.2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,
та
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 15 лютого 2016 року та остаточно призначеноОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього увʼязнення з 22 липня 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 1281,46 грн матеріальної шкоди.
Вирішено питання речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, щодо якого судові рішення не оскаржено.
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 серпня 2017 року внесено виправлення до резолютивної частини вищезазначеного вироку, а саме абзац 8 резолютивної частини вироку викладено у такій редакції: "Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 1281,46 грн, у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_5 заробітку, стягнути суму з його законного представника ОСОБА_7".
Ухвалою Апеляційного судуЛуганської області від 14 березня 2018 року вирок місцевого суду змінено. Скасовано вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК України в частині вирішення цивільного позову та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу місцевого суду від 22 серпня 2017 року про виправлення описки в резолютивній частині вищевказаного вироку щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_5 скасовано.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 22 липня 2016 року, приблизно о 5.30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоровʼя особи, яка зазнала нападу, перебуваючи у стані алкогольного спʼяніння, стали намагатися проникнути через хвіртку до подвірʼя АДРЕСА_3 де мешкає ОСОБА_6 В цей час ОСОБА_6, перебуваючи у дворі, став чинити нападникам опір, не впускаючи ОСОБА_2, який намагався увірватися через хвіртку на подвірʼя, а ОСОБА_5, долаючи опір потерпілого, завдав йому деревʼяною палкою не менше шести ударів в область лівого плеча та руки, та не менше трьох ударів по голові. Далі ОСОБА_2 та ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перелізли через паркан, проникли у двір, заштовхали ОСОБА_6 до входу в будинок, де ОСОБА_2 завдав ОСОБА_6 удар кулаком в область обличчя, заштовхав у будинок, де разом з ОСОБА_5 стали вимагати передати їм гроші. Після чого, проникнувши у будинок, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відкрито заволоділи грошима у сумі 100 грн., чим спричинили потерпілому майнову шкоду на вказану суму. Вказаними діями потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бондаренко Ю.Ю. порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та просить провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у звʼязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що дії засудженого кваліфіковано неправильно, а судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 КПК України. Зазначає про неправильну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, у звʼязку з чим, не встановлені достатні докази для доведення винуватості його підзахисного. Також вказує на те, що ОСОБА_2 упродовж всього строку розгляду справи не було можливості оскаржити судові рішення щодо продовження строку тримання під вартоючим було порушено його право.
На касаційну скаргу захисника Бондаренка Ю.Ю. прокурор подав заперечення в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити її без задоволення, а вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року - без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Бондаренко Ю.Ю. та засуджений ОСОБА_2 касаційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.
Захисник Стародубцева Л.О. просить касаційну скаргу задовольнити.
Прокурор заперечує проти вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.
При перевірці судових рішень не встановлено обставин, які б ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, доводи про недоведеність вини ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України останній висловлював під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, які обґрунтовано визнали ці доводи безпідставними. Свої висновки щодо винуватості ОСОБА_2, із якими погоджується і колегія суддів, суди належним чином умотивували у постановлених судових рішеннях. Ці висновки підтверджено доказами, які суди ретельно перевірили та належним чином оцінили.
Жодних даних, що ставили б під сумнів достовірність наявних у справі доказів, у тому числі послідовних та незмінних показань потерпілого ОСОБА_6 щодо конкретних обставин вчинення щодо нього розбою, свідків, даних, зазначених у протоколах слідчих дій у справі, під час перевірки матеріалів справи не було встановлено. Ці докази узгоджуються між собою, а підстав вважати їх недостовірними матеріали справи не містять.