Постанова
Іменем України
28 березня 2019 р.
м. Київ
Справа № 507/292/17
Провадження № 51-5305км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М. В.,
за участю:
прокурора Деруна А. І.,
засудженого ОСОБА_2,
захисника СтецюкаІ. П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року та захисника Стецюка І. П. на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160180000569 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Колониця,Страшенського району, Республіка Молдова, проживаючого за адресою: мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 08 грудня 1995 року за ст. 94, ч. 2 ст.104, ч. 3 ст. 140 КК України (у редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років; 15 жовтня 2009 року за ч. 2 ст. 263 КК України допокарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців; 19 жовтня 2011 року звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року визнано винуватими і засуджено ОСОБА_2:
- за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років;
- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі.
Вирішено питання процесуальних витрат, речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2, який був раніше судимий за вчинення умисного вбивства, засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
22 січня 2012 року приблизно о 01:00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, що належав ОСОБА_4, спільно з останнім вживав спиртні напої, під час чого між ними виникла суперечка на побутовому ґрунті. Під час суперечки у ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, зʼявився умисел на вбивство ОСОБА_4, реалізуючи який, ОСОБА_2 деревʼяною лавкою завдав потерпілому декілька ударів в область голови, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_4 помер на місці події. ОСОБА_2 переконавшись, що довів свій умисел до кінця і ОСОБА_4 помер, з місця скоєння злочину втік.
28 січня 2012 року приблизно о 20:00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спʼяніння, прийшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, з метою придбання алкогольних напоїв у ОСОБА_5, де, скориставшись незамкненими вхідними дверима зайшов до будинку. ОСОБА_5 відмовся продати алкогольні напої ОСОБА_2 та почав проганяти його з будинку, що спровокувало між ними сварку, під час якої ОСОБА_5 декілька разів вдарив ОСОБА_2 по обличчю, використовуючи кастет, та став в нецензурній формі ображати ОСОБА_2
На ґрунті особистих неприязних стосунків, викликаних побоями та нецензурною лайкою на його адресу, ОСОБА_2 з метою розправи вирішив убити ОСОБА_5
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в приміщенні коридору будинку потерпілого, ОСОБА_2, схопив з підлоги порожню скляну пляшку, бажаючи настання смерті ОСОБА_5, завдав йому один удар в область голови, від чого потерпілий впав на підлогу. Після цього ОСОБА_2, піднявши з підлоги іншу скляну пляшку, знову завдав удар в область голови лежачому на підлозі ОСОБА_5, а потім фрагментом розбитої пляшки (шийкою) завдав потерпілому удар в область лівого ока. Далі ОСОБА_2 ліктем правої руки наніс потерпілому декілька ударів в область грудної клітини.
В результаті цих дій ОСОБА_2 ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, від яких він помер на місці події.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, переночувавши у вказаному будинку, 29 січня 2012 року приблизно о 06:00 год. викрав належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 329 грн і втік з місця вчинення злочину.
30 січня 2012 року приблизно о 10:00 год. ОСОБА_2 з метою придбання спиртних напоїв прийшов до будинку ОСОБА_7, розташованому за адресою: АДРЕСА_4, де скориставшись тим, що не були замкнені вхідні двері, шляхом вільного доступу, проник всередину будинку.
Перебуваючи у будинку та отримавши від ОСОБА_7 відмову в продажі спиртного, ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, чавунною сковородою, яку він взяв у будинку, наніс декілька ударів в область голови ОСОБА_7, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від ускладнень яких ОСОБА_7 13 лютого 2012 року померла.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Вирішено питання про зарахування строку попереднього увʼязнення в строк відбування покарання.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 стверджує про незаконність постановлених щодо нього судових рішень. Зазначає про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам, фальсифікацію матеріалів провадження, неповноту, однобічність досудового розслідування провадження та розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій. Зазначає про неправильність встановлення мотиву вчинення злочинів щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_4 він вбив захищаючи свою співмешканку від зґвалтування, а ОСОБА_5 - захищаючись від протиправних дій останнього. Посилається на неналежне виконання захисником своїх обовʼязків і розгляд провадження в суді апеляційної інстанції незаконним складом суду. Вказує на суворість призначеного йому покарання. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 КПК України.
У касаційній скарзі захисник Стецюк І. П., не заперечуючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України, стверджує про неправильність кваліфікації дій засудженого за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Наводячи доводи, аналогічні доводам касаційної скарги засудженого щодо мотиву вчинення ОСОБА_2 злочинів, стверджує, що за епізодом злочинних дій щодо ОСОБА_4 дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України, а епізодом щодо ОСОБА_5 - за ст. 124 КК України. Посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності у ОСОБА_2 умислу на вбивство ґрунтуються на припущеннях. Вказує про незаконність складу суду, який розглядав провадження в суді апеляційної інстанції. Зазначає вимогу про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду провадження в цьому суді.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_2 та захисник Стецюк І. П. підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор Дерун А. І. висловив доводи, заперечуючи проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За таких обставин у касаційному порядку не є підставами для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_2 невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам, неповнота, однобічність досудового розслідування провадження та розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, про що йдеться у касаційній скарзі засудженого.
При розгляді кримінального провадження суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України у касаційних скаргах не заперечуються.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України, відповідає обставинам, зʼясованим судом, встановлених під час кримінального провадження, підтверджений ретельно перевіреними у судовому засіданні і детально наведеним у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.
Посилання у касаційних скаргах про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій і обґрунтовано визнані безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами провадження.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
У касаційних скаргах не оскаржується, що саме злочинні дії ОСОБА_2 перебувають в прямому причинному звʼязку зі смертю ОСОБА_8 та ОСОБА_5
Як визначено ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання, шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
З встановлених судом першої інстанції фактичних обставин не вбачається, що дії ОСОБА_2 були спричинені внаслідок неправомірних дій з боку ОСОБА_4 і ОСОБА_5
За показаннями самого ОСОБА_2 в судовому засіданні, його обурили ті факти, що потерпілий ОСОБА_5 на його вимогу надати алкогольні напої, відповів відмовою, намагався вигнати його зі свого будинку та вдарив його кастетом.
При цьому і у касаційній скарзі не заперечується, що саме ОСОБА_2 прийшов до будинку ОСОБА_5 з метою купівлі алкогольних напоїв, а останній намагався змусити засудженого покинути домоволодіння, у тому числі шляхом нанесення удару кастетом по голові. Перевіреними судом доказами встановлено, що частина виявлених на тілі ОСОБА_5 тілесних ушкоджень була спричинена останньому коли той перебував у горизонтальному положенні.