Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 201/5179/15-ц
провадження № 61-21456св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді
ОСОБА_6 від 16 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Демченко Е. Л.,
Куценко Т. Р., Ткаченко І. Ю., від 14 лютого 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовну заяву мотивовано тим, що 10 липня 2009 року вона надала в борг відповідачу 50 000 доларів США до 01 січня 2013 року, про що останнім надано розписку. Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобовʼязання з повернення коштів, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 2 415 385 грн, з яких: 1 277 500 грн - сума боргу; 118 440 грн - 3% річних; 1 019 445 грн - інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 2 415 385 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач не виконав свого обовʼязку щодо повернення коштів за договором позики, є всі підстави для стягнення з нього суми заборгованості з урахуванням
3 % річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 1 395 940 грн, з яких: 1 277 500 грн - сума боргу; 118 440 грн - 3% річних.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та обʼєктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача наявну заборгованість за договором позики та три проценти річних за користування коштами. Разом з тим, висновок суду першої інстанції про стягнення інфляційних втрат є помилковим, оскільки застосування індексу інфляції можливе лише до грошових зобовʼязань, визначених у національній валюті - гривні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог із направленням справи в цій частині до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ним у суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи щодо автентичності його підпису у спірній розписці, проте судом у порушення вимог статті 143 ЦПК України 2004 року таку експертизу призначено не було. Підпис у договорі позики належить не йому, а іншій особі, а тому суди без зʼясування всіх обставин справи дійшли передчасного висновку про стягнення боргу за цим договором.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 липня 2009 року позивач надав в борг відповідачу 50 000 доларів США до 01 січня 2013 року, про що останнім надано розписку (а. с. 13 т. 1).
Вказані кошти у визначений договором строк повернуто не було.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.